ua en ru

У Києві відбулася перша офлайн-зустріч документалістів "Форум усної історії України"

У Києві відбулася перша офлайн-зустріч документалістів "Форум усної історії України" У Києві відбулася перша офлайн-зустріч документалістів "Форум усної історії України" (фото: прес-служба)

У Києві відбулася перша офлайн-зустріч українських та міжнародних документаційних ініціатив - "Форум усної історії України".

Про це повідомляють організатори заходу.

Організатором форуму виступив музей "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова. Захід складався з трьох дискусійних панелей, присвячених різним аспектам документування досвідів війни, а також спеціальних промов від keynote-спікерів.

Форум, що відбувся у партнерстві з USC Shoah Foundation та Oral History Association, КНУ імені Тараса Шевченка та Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), викликав неабиякий інтерес ще до початку.

Захід тривав майже весь день 10 жовтня, його відвідало близько 200 гостей. Серед них були науковці-історики, фахівці та студенти вишів України та Європи, а також воєнні кореспонденти і документалісти, представники громадських організацій, інституцій, що займаються досвідів війни, юристи, правозахисники тощо.

Учасників форуму привітали партнери: професор Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і професор Валентин Балюк, директор Центру Східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні.

Наталя Ємченко — директорка з комунікацій SCM, член наглядової ради Фонду Ріната Ахметова, членкиня наглядових рад проєктів Mariupol. Reborn та "Серце Азовсталі" — подякувала всім гостям, спікерам, учасникам, які приєдналися до форуму онлайн і офлайн.

"Документаційні ініціативи, які зараз активно працюють в Україні, з одного боку є відгуком на страшні події повномасштабної війни, з іншого - надзвичайно значущим фактором для усвідомлення того, хто ми є, і заповнення білих плям. Для нас велика честь зробити свій внесок у цю справу. Адже без здатності пам’ятати ми житимемо в чужих міфах і наративах. Це є окупацією пам’яті та історії, - такою ж, як і окупація нашої території", - заявила вона.

Також Наталя зазначила, що серед основних цілей форуму були такі: обговорити ключові больові точки у розвитку поля документації досвідів війни та розбудувати і поглибити наявні зв'язки між професіоналами й інституціями, що наразі працюють в цій сфері.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті, один зі спікерів першої дискусійної панелі, зазначив:

"Пам'ять завжди суб’єктивна, емоційна, вибіркова, ненадійна. Вона ніколи до кінця не є об’єктивною. І методи, якими ми працюємо з пам’яттю, відбираючи ці чи інші свідчення - спрямовані на мінімізацію цих проявів. Але, чим більший масив спогадів, тим більша претензія на об’єктивність. Тому я дуже тішуся, що форум починає розмову з презентації дослідження про стан усної історії в Україні", - зазначив Дробович.

Keynote-спікер форуму Стівен Слоун, виконавчий директор Oral History Association (OHA) - Асоціації усної історії, доктор, історик, професор Бейлорського університету в Техасі - розповів про проблеми, з якими стикаються фахівці Асоціації, яка досліджує кризові ситуації під час катастроф у різних країнах.

"Ми досліджували кризи в Єгипті, Китаї, Малайзії, Італії, Таїланді тощо. Наша мотивація - це по-перше, бажання задокументувати в реальному часі історію розгортання криз. І по-друге, мова про гуманітарне реагування, ми хочемо зрозуміти й почути людей під час кризи. Криза завжди виявляє багато цікавих елементів, які були приховані до цього - гендерних, класових, релігійних тощо", - сказав Слоун.

Спеціальний гість форуму, спікер панельної дискусії "Документація досвідів війни і майбутнє" Пйотр Цивінський - історик, громадський діяч, директор Державного музею Аушвіц-Біркенау і президент Фундації Аушвіц-Біркенау (Польща), зізнався, що не пам’ятає жодного військового конфлікту, який би настільки добре, живо демонструвався поза межами країни.

"В українців є, як мінімум, 5-7 мільйонів мобільних телефонів. На багатьох є сотні фотографій з місця подій війни. Кожне фото має метадані. Якби вдалося створити єдину платформу, на яку би люди відправляли свої фото, то це був би унікальний спільний архів. Я думаю, що наступні етапи цієї документації матимуть дуже важливе значення. Адже після етапу інформування починається етап судових процесів. На основі цих свідчень прокурори дуже легко зможуть знайти людей, які виступатимуть в ролі свідків. Потім наступить так званий історичний етап, і для істориків буде надзвичайно багато цінного матеріалу", - сказав Цивінський.

Проведення форуму є ініціативою музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова, який понад п'ять років документує свідчення цивільних про війну від першої особи та зібрав вже понад 85 тисяч свідчень.