Деякі київські школи перейшли на дистанційне навчання або оголосили карантин через спалах скарлатини серед учнів. При цьому МОЗ поки ніяк не коментувало поширення хвороби у столиці.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію Главкома.
На скарлатину частіше хворіють діти. Ця хвороба має інкубаційний період 1-12 днів, але іноді вона розвивається від 2 до 7 днів. Скарлатина розпочинається раптово, спершу з’являється ангіна. На язику виникає білий наліт, який з часом стає яскраво-малинового кольору.
Для цієї хвороби характерна яскраво виражена інтоксикація організму, підвищення температури, сильний біль в горлі, особливо при ковтанні. Хвороба також може супроводжуватись головним болем, загальною слабкістю, блювотою, сухістю шкіри.
Головний симптом скарлатини - висип. Він може виникнути на другий чи третій день хвороби. Висип проявляється на ліктях, колінах, шиї, бічній поверхні тулуба і животі. Також він характерний для нижньої частини живота, пахової зони, сідниць, внутрішніх поверхонь кінцівок.
Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, а також через побутові контакти. Саме тому так важливо обмежити соціальні контакти під час спалаху хвороби.
Вчасна діагностика хвороби дозволяє уникнути ускладнень. Найнебезпечніші з них - хвороби нирок, гломерулонефрит, проблеми з серцем та суглобами.
Щеплення від скарлатини немає, але після перенесеної хвороби у людини виробляється імунітет.
Специфічної профілактики скарлатини також немає. Але оскільки це інфекційне захворювання, лікарі радять не контактувати з хворими, часто провітрювати приміщення, мити руки після прогулянок на вулиці та перед їдою.
Раніше ми писали про те, чи може спалах гепатиту А охопити всю Україну.
Читайте також про те, що у МОЗ припустили повернення масових карантинів.