На національних банкнотах заведено зображувати видатних осіб в історії держави. Та окрім портретів цих людей, на купюрах можна побачити чимало інших загадкових елементів, які мають певне значення.
Що ж означають ці символи на українських грошах - детальніше читайте в матеріалі Styler.
На цій купюрі зображено історика, політика та громадського діяча Михайла Грушевського. Його заведено вважати перший президентом Української Народної Республіки, хоча це не так. Адже в ті часи такої посади як президент просто не існувало.
Лицьова сторона 50 гривень (фото: Вікіпедія)
На лицьовій стороні разом із портретом Грушевського зображено графічний малюнок з ілюстрованої "Історії України", яку й написав Михайло Сергійович. Також можемо розгледіти оптично-змінний елемент над графічним малюнком. Він слугує знаком того, що купюра не була підроблена.
Зворотна сторона купюри демонструє нам будинок Української Центральної Ради, головою якої був Михайло Грушевський. Нині це міський будинок вчителя в Києві. А позаду цього зображення видніється фігура робітника та селянки, які були розміщені на 100-гривневій купюрі УНР.
Зворотна сторона 50 гривень (фото: НБУ)
Усім відомо, що на 100-гривневій купюрі зображено українського поета Тараса Шевченка. Поруч із ним викарбувані слова з його твору "Свою Україну любіть":
"Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть"
А над цими рядками видно захисний елемент типу SPARK. Це також оптичне зображення, яке змінюватиме свій колір залежно від кута нахилу.
Лицьова сторона 100 гривень (фото: НБУ)
На іншій стороні купюри зображено червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей корпус є найстарішим з усіх цього закладу навчання.
Зворотна сторона 100 гривень (фото: НБУ)
На наступній банкноті зображена та, на чий день народження нардепи планують перенести 8 Березня. Так, це Леся Українка. До слова, вона є єдиною жінкою, яку зобразили на українських грошах.
Біля портрета поетеси аналогічно до Шевченка написаний уривок із її однойменного твору:
"За правду, браття, єднаймось щиро,
Єдиний маєм правий шлях"
На цій купюрі також є оптично-змінне зображення для перевірки справжності банкноти. Воно повинне змінювати свій колір від пурпурного до золотисто-зеленого.
Лицьова сторона 200 гривень (фото: Вікіпедія)
Інший бік 200 гривень демонструє в'їзну вежу Луцького замку. Вона була зведена князем Галицько-Волинського князівства ще у 14 столітті.
Зворотна сторона 200 гривень (фото: Вікіпедія)
Передостання за величиною номіналу українська купюра зображує філософа та поета Григорія Сковороду. Поруч із ним бачимо його авторський малюнок до власного твору. На ньому зображено фонтан з написом "Нерівна усім рівність". Цієї філософії дотримувався діяч за життя.
Як і на попередніх купюрах є захисний елемент, що змінює свій колір.
Лицьова сторона 500 гривень (фото: Вікіпедія)
Зворотна сторона банкноти показує Києво-Могилянську академію, одним із найвідоміших вихованців якої є Григорій Сковорода.
Зворотна сторона (фото: НБУ)
Ця купюра є досить молодою в грошовому обігу України. Її ввели у жовтні 2019 року та зобразили українського науковця Володимира Вернадського.
Щодо його національності можна почути суперечки, адже він народився та помер у Росії. Та попри це здебільшого працював Вернадський працював в Україні та вірив у її майбутнє.
Це підтверджують його слова, викарбувані на купюрі: "Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук…"
Лицьова сторона 1 000 гривень (фото: Вікіпедія)
Відповідно до всіх купюр нового зразка на банкноті присутній елемент захисту. У цьому випадку це зображення зі стилізованих фрагментів кристалічної решітки та рослинного орнаменту.
На іншому боці банкноти зображено будівлю Президії Національної академії наук України, що є досить очевидним.
Зворотна сторона 1 000 гривень (фото: НБУ)
Раніше ми детально розповідали про символіку та її значення на інших українських купюрах.
Дивіться також, який вигляд мали найперші українські гривні.