ua en ru

7 фраз і вчинків батьків, які можуть серйозно травмувати психіку дитини

7 фраз і вчинків батьків, які можуть серйозно травмувати психіку дитини Які 7 вчинків батьків можуть травмувати дитину (фото: freepik.com)

Люди отримують психологічні травми, коли стикаються з сильними переживаннями, спричиненими значущою для них подією. У дитинстві такі травми отримуються переважно через батьків, бо вони є найбільш значущі для дитини люди. Найбільша загроза полягає в тому, що дорослі не завжди розуміють, яка подія може стати для дитини значущою та призвести до травми. Бо у дітей зовсім інший масштаб світосприйняття. Один необережний вчинок може викликати психологічні проблеми у подальшому житі.

Які вчинки батьків можуть травмувати психіку дитини, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Nasha Mama.

Лупцювання або інші фізичні покарання

Тільки сама особистість має право розпоряджатися власним тілом, дозволяти до себе торкатися, і дитина, будь-якого віку - не виняток. Фізичні покарання призводять до надмірної агресії, адже спричиняють сильні емоції.

Відповісти адекватно дорослому дитина не може, тому формується важка психічна травма. І це вже не кажучи, що такі покарання є чітким знаком для дитини, що її не люблять. А це - ще одна дитяча травма, яка тягнеться за нею впродовж всього життя.

Пообіцяти та не виконати

Коли дитина вередує, дорослі можуть необачно пообіцяти щось купити або кудись разом сходити. Не варто сподіватися, що дитина з часом забуде таку обіцянку - багата уява дитини буде лише розпалювати це бажання.

Обіцянку нагадають вдруге, втретє і навіть у 10 раз. Доведеться виконувати або втрачати довіру власної дитини та вплив на неї.

Такі речі вчать дитину не виконувати власні обіцянки й це також може тягнутися потім роками. А ще - це тягне за собою психічну травму для дитини.

Обмани з виховною метою

Буває так, що батьки використовують певні "виховні обмани", щось типу: "Будеш гримасувати - залишишся з таким обличчям назавжди" або "Будеш вередувати, прийде дядько-поліцейський (або бабайка) і забере тебе".

Дитина з часом дізнається правду, і не від батьків, а від інших людей. Це підриває довіру до батьків і відкриває, що іншим людям можна довіритися. А ще - це виховує певні комплекси у майбутньому, наприклад, страх до людей у формі.

Заборона плакати

"Припини ниття", "Годі рюмсати", "Чого ти ревеш, як маленький?" та інші вислови подібного змісту - це пряма заборона прояву своїх емоції та почуттів.

Заборона негативних почуттів заганяє їх вглиб психіки дитини й провокує неврози. А ще вчить дитину, що показувати свої емоції - погано.

Порівняння з іншою дитиною

Сусідська дитина не бешкетує, однокласник вчиться на відмінно - але це зовсім не привід порівнювати їх з власною дитиною. По-перше, кожна особистість неповторна, а по-друге, ефект від таких порівнянь нульовий або й взагалі матиме негативний вплив.

Дитина може вирішити, що її не люблять, не сприймають, її не підтримують. Це значно знижує самооцінку.

Ігнорування

Це ще один спосіб покарання, який й досі використовують деякі батьки. Це, коли батьки припиняють говорити з дитиною через певні вчинки - в знак покарання. Наслідки у нього можуть бути важкими - астенічний стан, депресії та істеричні припадки.

Казати дитини, що її проблема - дурниця

Повірте, якщо 5-річна дитина страждає від нерозділеного кохання або від страху смерті - вона дійсно страждає, а не вигадує. Якщо дитина переживає з якогось приводу, це автоматично означає, що для неї ці переживання, біль чи емоції - зовсім не дурниця. Навіть, якщо батькам видається навпаки.

Відсутність співчуття призводить до того, що у майбутньому дитина не буде розповідати про свої проблеми. А ще - буде вважати, що почуття, емоції, біль, страждання - не варто уваги й не буде проявляти емпатію у спілкуванні з іншими.