ua en ru

Катували та залишили у кущах: колишній військовий з Ізюма розповів про звірства окупантів

Катували та залишили у кущах: колишній військовий з Ізюма розповів про звірства окупантів Колишній військовий розповів про тортури окупантів у полоні (GettyImages)

Під час окупації міста Ізюм Харківської області російські окупанти застосовували тортури до цивільних та військовослужбовців. Колишній військовий Олександр Глушка розповів, що останні два тижні окупації він провів ув'язненим у руїнах поліцейської дільниці.

Про це пише Reuters.

За словами чоловіка, російські військові застосовували під час тортур електричні дроти.

Зазначимо, що Олександр воював проти окупантів на сході України з 2018 по 2020 рік. Він заявив, що загарбники в Ізюмі жахливими методами дізнавались інформацію про місцезнаходження бійців територіальної оборони.

Чоловік зазначив, що після затримання не міг ні стояти, ні говорити, і півтора місяці лікувався від цього стану в Ізюмській центральній міській лікарні. Він сказав, що російські війська прийшли до нього додому у травні, бо хтось повідомив їм, що він раніше служив в українській армії.

Коли окупанти знайшли його військові документи, то відвели його до підвалу поблизу лікарні з мішком на голові, де били протягом п'яти днів. Весь цей час його руки та ноги були зв'язані за спиною у позі для тортур, яка відома у правоохоронних органах та силових колах колишнього Радянського Союзу як "ластівка". До того ж росіяни не давали ні їжі, ні води.

Після тривалих тортур окупанти його звільнили, і випадкові перехожі знайшли чоловіка та надали допомогу.

"Вони перетягнули мене через дорогу і залишили в кущах. Можливо, вони думали, що я помру", - сказав він.

Коли окупанти знову затримали чоловіка

Окрім того, у серпні окупанти знову прийшли за ним і у спідній білизні та з мішком на голові доставили його у відділення поліції. Тоді військові застосовували електрику, тому жодних слідів не залишилося.

Олександр сказав, що після того, як росіяни пішли, його та інших затриманих було звільнено з камер 10 вересня.

"Я плакав від радості, коли побачив першого українського солдата. Я вже почав прощатися з собою. Я заплакав і сказав: "Брате, можна тебе обійняти?", - підсумував чоловік.