ua en ru

Карпачов розповів, що потрібно запитати в дитини, перед тим, як її сварити

Карпачов розповів, що потрібно запитати в дитини, перед тим, як її сварити Як правильно сварити дитину (фото: Freepik)

Покарання - процес виховання дитини, але сварити потрібно правильно. Варто знати, яких правил дотримуватися, щоб не заподіяти дитині шкоди. До того ж перед покаранням потрібно поставити дитині декілька питань.

Про це повідомляє РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на пост психолога Дмитра Карпачова в Instagram.

4 важливих запитання

Експерт каже, що часто покарання демонструють дитині, що вона зробила щось погане. Але не дають відповідь на питання, чому цього робити не можна.

До того ж іноді замість покарання з дитиною краще поговорити. Адже головне - це не покарати її, а навчити як правильно чинити, і розмова може бути ефективнішою для вирішення цього завдання.

Чому ти це зробив, знаючи, що чиниш погано?

Суть питання - спробувати дізнатися справжні причини поганої поведінки і прояснити, що сама дитина думає про це.

Чи міг ти вчинити по-іншому?

Це питання вчить дитину бачити інші варіанти поведінки у складних і неоднозначних для неї ситуаціях. Якщо дитина не може вам відповісти, запропонуйте їй свої варіанти.

Як мені вчинити в цій ситуації?

Психолог каже, що є чудове правило: "Дитина найбільше потребує любові і підтримки саме тоді, коли найменше цього заслуговує". Таке питання спрямовано на формування довірчих відносин, що є основою виховання.

Якщо ситуація повториться, як ти вчиниш наступного разу?

Мета запитання - побудувати правильну модель поведінки. Уявлення дитини у тому, як наступного разу вчинити інакше, підвищує її шанси на прийнятну поведінку.

Дмитро Карпачов зазначив, що питання можуть значно зменшити випадки поганої поведінки, а також вони суттєво знижують напругу у відносинах з дитиною.

Чи можна сварити дитину за помилки

Кожен може помилятися. Саме це необхідно донести до свідомості дитини, а не сварити її.

Більш того, іноді батькам просто необхідно дозволяти дитині робити помилки. Зрозуміло, це не стосується ситуацій, що загрожують здоров'ю та життю малюка або оточуючих. Всім відомо, що на помилках вчаться, причому на власних, а не на чужих.