Кардіолог Олена Соломко: Нездорове харчування тісно пов’язане з хворобами серця і смертністю

– Олено, розкажіть, будь ласка, як харчування українців впливає на хвороби серця? Яка їжа є абсолютно небезпечною і навпаки: що треба їсти або пити щодня усім? Можливо, є якась градація по віку?

– Нездорове харчування тісно пов’язане з серцево-судинними захворюваннями і смертністю. Особливо некорисним вважається так званий "західний тип харчування", де переважають ультраперероблені продукти, фастфуд. В сучасних важких умовах все більше українців переходить на такий тип харчування. Відомо, що більшість хвороб цивілізації повʼязані с системним запаленням. Доведено, що харчування може впливати на це запалення.

Продукти з більш високим прозапальним потенціалом - це червоне та оброблене м'ясо та рафіновані вуглеводи. Особливо небезпечні компоненти: трансжири, насичені жири, сіль та цукор, у тому числі підсолоджувачі. Велику концентрацію всього цього містить ультраперероблена їжа, це більшість продуктів із супермаркетів (ковбаси, сосиски, соуси, солодощі).

Продукти, які мають протизапальний потенціал, завдяки активним сполукам - каротиноїдам, флавоноїдам, клітковині, вітамінам, - це зелені листові, овочі, фрукти, цільні зерна, горіхи, чай, кава.

За даними різних досліджень однією з найкорисніших дієт для будь-якого віку є середземноморська або близькі до неї дієти. Вона доведено знижує ризик величезної кількості хвороб - хвороб серця, раку, деменції тощо.

Вживайте часто овочі, фрукти, горіхи, насіння, бобові, картопля, цільнозернові продукти, хліб, зелень, спеції, рибу, морепродукти та оливкову олію першого віджиму. Помірно: птицю, яйця, сир та йогурт. Рідко: червоне м'ясо (не більше двох разів на тиждень, можна рідше). Не вживайте цукровмісні напої, доданий цукор, оброблене м'ясо (всі ковбаси, сосиски, м'ясні консерви), очищені зерна, рафіновані олії та інші продукти з високим ступенем обробки.

В залежності від віку і рівня фізичного навантаження може змінюватися кількість щоденного вживання білку і калорій. З віком вищий ризик серцевих захворювань, зростає рівень холестерину, тому ще більш важливо дотримуватися принципів здорового харчування. Необхідно більше обмежити сіль, і навпаки - більше вживати кальцію, особливо жінкам. І головне - здорове харчування. Перш за все повноцінне, а не обмежувальне.

– Чи корисні фізичні навантаження для людей похилого віку? Чим можна їм займатися?

– Фізична активність корисна абсолютно для всіх і особливо для людей похилого віку. Згідно з рекомендаціями ESC, всі дорослі повинні займатися щонайменше 150-300 хвилин на тиждень аеробним навантаженням середньої інтенсивності. Для отримання додаткової користі рекомендується двічі на тиждень помірної інтенсивності вправи для зміцнення м’язів із залученням усіх основних груп м’язів.

А ось для дорослих старше 65 років рекомендується ще і додаткова участь у різноманітних багатокомпонентних активностях: три або більше разів на тиждень, зосереджуючись на вправах на баланс та силових тренуваннях середньої або більшої інтенсивності (за відсутності протипоказань). Це підвищує функціональну здатність та запобігає падінням. Ідеально підійде йога, Тай Чі, стретчинг. Звісно, якщо у людей є серцево-судинні захворювання, необхідно обговорити з лікарем рівень і тип навантаження.

Фізичні навантаження корисні для людей поважного віку (фото: Freepik)

– Як думаєте, які звички українців можуть спричинити хвороби серця? Можете назвати якісь неочевидні причини захворювань, про які ніхто навіть не замислюється?

– Стрес, відсутність достатньої фізичної активності, нездорове харчування і паління - це основні фактори ризику сучасних українців. А депресія і забруднення повітря є маловідомими факторами ризику. Серед таких, про які не дуже висока обізнаність, це ще вживання алкоголю...

– Дехто каже, що червоне вино корисне для серця...

– Так, існує така думка. Але сучасні дослідження говорять про зворотне. Особливо шкідливий алкоголь для жінок: надмірне споживання алкоголю підвищує на 45% ризик серцевих захворювань порівняно з тими, у кого низьке споживання.

Доведено, що алкоголь підвищує артеріальний тиск і призводить до метаболічних змін, які пов’язані із запаленням і ожирінням.

– Чи впливає якість води на здоров'я серця?

– Забруднення навколишнього середовища, у тому числі і забруднена вода, офіційно визнано фактором ризику серцево-судинного ризику. Все більше дослідження показують негативний ефект мікро- та нанопластику, що частіше зустрічаються в океанах, річках і ґрунті, потрапляють в організм людини через харчовий ланцюг. Ці частинки викликають пошкодження клітин, запалення та серцеву аритмію та збільшують ризик серцево-судинних захворювань.

– Чи правда, що взимку смертність від хвороб серця нижча, ніж влітку?

– Ні. Якщо говорити про Північну півкулю, то, згідно статистики, смертність підвищується у зимові місяці, особливо смертність від інфаркту міокарда. Смертність росте при екстремальних температурах, як високих, так і низьких, але смертельні випадки, пов’язані з холодом, значно перевищують кількість смертей, пов’язаних зі спекою.

– Як стрес від війни змінив статистику захворювання хвороб серця в Україні?

– Нажаль, зараз в умовах війни важко точно дослідити всі наслідки і говорити про точну статистику. Але за даними НСЗУ та МОЗ, більшість серцево-судинних захворювань (гіпертонія, ішемічна хвороба) значно збільшилась (прогнозована цифра для деяких хворих може сягати 30%). Наприклад, на 16% виросла кількість інсультів.

Крім того, прогнозується, що ці цифри будуть зростати, а також очікується, що хвороби будуть "молодіти". Спостерігається різке зростання таких станів, як тривога та депресія, а це підвищує ризик і погіршує прогноз серцево-судинних захворювань.

Стрес також сам по собі є незалежним фактором кардіо-васкулярного ризику. Окрема проблема - доступ до якісної медичної допомоги на окупованих і прифронтових територіях. Це також може підвищити ризик ускладнень і смертність.

Стрес негативно впливає на серце (фото: Freepik)

– Розкажіть, будь ласка, через який тиск варто непокоїтися і чи варто тримати вдома тонометр молодим людям?

– Згідно рекомендацій ESC, якщо немає обтяжуючих факторів (захворювань нирок, цукрового діабету, ожиріння) вимірювання АТ рекомендовано раз на три роки до 40 років, та раз на рік після 40-ка, тому це можна зробити у сімейного лікаря під час планового візиту. Звісно, за наявності хронічних захворювань, що підвищують серцево-судинний ризик, може знадобитися частіший контроль.

Згідно рекомендацій Європейського Товариства Кардіологів (ESC), підвищеним тиском вважається середній офісний тиск 120-139/70-89 мм рт. ст. Затверджений МОЗ протокол 2023 року визначає, як високий нормальний артеріальний тиск більше 130/85 мм рт. ст. При таких рівнях вже потрібно вживати активних заходів. Але, навіть при оптимальному АТ, що становить менше 120/80 мм рт. ст. рекомендовано дотримуватись здорового способу життя для попередження гіпертензії в майбутньому, ризик якої значно підвищується з віком, особливо у людей з обтяженим спадковим анамнезом.

– Чи треба ходити до кардіолога українцям, якщо нічого не болить?

– Кардіолог - це вузький спеціаліст. Щодо первинної профілактики, тобто профілактичних обстежень для здорових людей, то цим займаються лікарі першого контакту - сімейні лікарі, які за необхідності направляють до кардіолога.

– Назвіть головні ознаки, які дозволять розпізнати інфаркт на ранніх стадіях. І чи можливо це зробити "в домашніх умовах"?

– Обов’язково зателефонуйте до служби швидкої допомоги, якщо відчуваєте гострий напад дискомфорту у грудях, особливо стискаючий біль за грудиною або неприємне відчуття стискання. Також можливе відчуття болю або дискомфорт в одній або обох руках, спині, шиї, щелепі або животі. Задишка, що виникла несподівано, холодний піт, нудота або запаморочення також можуть бути симптомами серцевого нападу (гострого коронарного синдрому).

Нажаль, треба пам’ятати, що інколи серцеві напади протікають малосимптомно і атипово, тому при наявності незрозумілих проявів і різкого погіршення самопочуття, треба звернутися своєчасно до лікаря і пройти обстеження.

– А які аналізи потрібно здавати для профілактики серцевих захворювань?

– Перелік і частота обстежень залежить від багатьох складових: віку, стану здоров’я, сімейної та персональної історії захворювань, наявності шкідливих звичок тощо. Тому перш за все - це огляд лікаря, який вже складе індивідуальний план обстеження. Основні фактори ризику, що можна визначити, це вага (індекс маси тіла), окружність талії, артеріальний тиск, рівень глюкози крові і ліпідограма.

Якщо говорити про скринінг одного з головних факторів ризику - підвищеного холестерину, то Європейська кардіологічна асоціація рекомендує: скринінг на гіперліпідемію всім дорослим чоловіками, старшим за 40 років, та жінкам, старше 50-ти або у постменопаузі, дітям за наявності дисліпідемій передчасних серцево-судинних захворювань у сімʼї.

Крім того, скринінг показаний раніше, якщо є клінічні прояви або стани, що підвищують ризик розвитку атеросклерозу: цукровий діабет предіабет, аутоімунні захворювання, хронічна хвороба нирок, ожиріння і навіть недостатня фізична активність. Так само і з визначенням рівня глюкози крові. Частота визначення буде залежати від факторів ризику.

– Що небезпечніше: рак чи хвороби серця?

– Сумарно від захворювань серцево-судинної системи вмирає більше людей, ніж від усіх форм раку. Згідно з даними досліджень, якість життя у пацієнтів, хворих на серцеву недостатність, гірша, ніж у пацієнтів з такими формами онкології, як рак простати, молочної залози, легень чи прямої кишки.

Мало людей обізнані, що серцева недостатність може бути такою ж "злоякісною", як і багато видів раку, та пов’язана з рівнем смертності близько 59% протягом 5 років. Для усіх випадків онко, які були пов’язані з нескоригованим рівнем смертності, цей показник становить близько 58%.

– Вираз "розбите серце" - це більше фразеологізм, чи дійсно це може стати причиною смерті?

– Смерть від "розбитого серця" описана в різних романах. Але і насправді є такий синдром розбитого серця, з офіційною назвою - кардіоміопатія Такоцубо, названий так за схожість, яку набуває форма серця на ехокардіографії при цьому синдромі, з пасткою для восьминогів (японською - "такоцубо"), що схожа на горщик.

Цей стан набагато частіше спостерігається у жінок переважно у постменопаузі. Він виникає після сильного стресу (біль, страх, гнів): операція чи медична процедура, сильний біль, погані новини, гарні новини, аварія, втрата близького родича, фінансовий крах, сильний страх тощо.

Проявляється цей стан болем у грудях та задишкою, клінічні симптоми Такоцубо не відрізняються від серцевого нападу, ЕКГ також показує схожі зміни. Вважається, що це пов’язано з надмірним викидом гормонів стресу.

Так виглядає "розбите серце" (ілюстрація: РБК-Україна / Her Heart)

– Чи є ліки від серця, які насправді недієві, але вони активно продаються, рекламуються й у їхню корисність вірять багато українців?

– У нас в країні таких "ліків" багато, їх використовують дуже часто. Одні із найпопулярніших - препарати, що містять у складі фенобарбитал: корвалол, валокордин, барбовал. Мало того, що вони абсолютно неефективні у лікуванні захворювань серця, так седативний ефект може маскувати реальну проблему. Як наслідок - невчасне звернення за допомогою.

Ці препарати можуть викликати побічні дії, особливо у літніх людей, впливають на когнітивні здібності, прискорюють прогресування деменції при регулярному прийомі. Можливий також розвиток залежності.

Перевірити ліки на доказовість, тобто відповідність сучасним рекомендаціям, можна, наприклад, на сайті Dokazovo.

– Тобто "народні" засоби для лікування серця - настоянки, голковколювання тощо - не працюють?

– Згідно принципів доказової медицини, будь-який лікувальний метод чи засіб повинен пройти дослідження, щоб підтвердити ефективність, інакше його призначення буде вважатися необгрунтованим нічим. Більшість таких методів не підтверджені, або дані досліджень непереконливі.