Календар церковних свят на січень 2024: важливі дати по-новому

Нові дати свят

• 1 січня - Обрізання Господнє; святого Василя Великого
• 2 січня - передсвяття Богоявлення, святого Сильвестра, папи Римського
• 3 січня - святого пророка Малахія і святого мученика Гордія
• 4 січня - собор 70 святих апостолів, преподобного Теоктиста ігумена
• 5 січня - Хрещенський Святвечір
• 6 січня - Хрещення Господнє, або Богоявлення 
• 7 січня - собор Святого Івана Хрестителя
• 8 січня - преподобного Георгія
• 9 січня - святого мученика Полієвкта
• 10 січня - святителя Григорія Ніського; преподобного Маркіяна
• 11 січня - преподобного Феодосія Великого
• 12 січня - святої мучениці Тетяни
• 13 січня - мучеників Єрмила і Стратоніка Сінгідонських
• 14 січня - відання Богоявлення; святих преподобних Отців, убитих у Синаї; святої рівноапостольної Ніни
• 15 січня - преподобних Павла Тивейського та Івана Кущника
• 16 січня - поклоніння чесним веригам апостола Петра
• 17 січня - преподобного Антонія Великого
• 18 січня - святих Афанасія і Кирила, святителів Олександрійських
• 19 січня - преподобного Макарія Великого Єгипетського
• 20 січня - преподобного Євтимія Великого
• 21 січня - преподобного Максима-Сповідника
• 22 січня - святого апостола Тимофія
• 23 січня - священномучеників Климента та Агафангела
• 24 січня - преподобної Ксенії Римлянки
• 25 січня - святого Григорія Богослова
• 26 січня - преподобних Ксенофонта і Марії
• 27 січня - перенесення мощей святого Івана Золотоустого
• 28 січня - преподобного Єфрема Сирійця
• 29 січня - перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця
• 30 січня - трьох святих: Василя Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого
• 31 січня - святих безсрібників мучеників Кіра та Іоанна і з ними мучениці Афанасії та доньок її Феодотії, Феоктисти та Євдоксії

Чому перейшли на новий календар

Християни західного обряду, тобто римо-католики святкують Різдво 25 грудня. Ви будете здивовані, проте і православні, і католики, і греко-католики відзначають Різдво в один день, але за різними календарями.

На Заході переважно за григоріанським, а от в Україні чинним був юліанський.  

Чому стався такий розподіл? У 46 році до нашої ери Юлій Цезар запропонував свій календар замість попереднього римського. 

Однак у ньому недолік був у тому, що давні римляни помилилися із часом, за який Земля робить оберт навколо Сонця. Таким чином за юліанським календарем кожні 400 років додається 3 дні, через що календар "відстає".

На заміну юліанському розробили григоріанський календар у 1582 році. Однак на українських землях він поширився не відразу. Тоді певна частина території України входила до складу Речі Посполитої, тож там григоріанський календар прижився. 

Але ті регіони, які пізніше окупувала Російська імперія, все одно дотримувалися юліанського календаря.

У 1918 році відбулася революція, і Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський, тобто новий календар. Він офіційно почав діяти з 16 лютого, цей день стали вважати 1 березня.

Більшовики також ввели новий календар. Проте церква відмовилася.

Виходить, що люди жили за григоріанським календарем, а церква - за юліанським. Так з'явилися поняття новий і старий стиль відповідно. Різниця між ними становила 13 днів.

З вересня 2023 року в Україні почав діяти новий церковний календар - Новоюліанський. 

Якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським - кожних 3 323 роки.

Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю у днях. А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43 500 років. Тобто він найточніший з усіх.

Новоюліанський календар "відмотує" всі дати на 13 днів назад.

Проте без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. Таким чином після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.