Як заповнити прогалини у знаннях школярів: освітній омбудсмен дав поради
Українські школярі мають серйозні прогалини в освіті через пандемію Covid-19 та наслідки повномасштабної війни. Аби вийти на потрібний рівень знань, спершу треба визначити, у яких предметах і темах "просідають" учні та як ці прогалини можна компенсувати.
Відповідну заяву зробив освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він наголосив, що це стосується як дітей, які залишились на території України, так і тих, які виїхали.
Про це повідомляє ресурс Освітній омбудсмен України.
Які масштаби прогалин в освіті школярів
"Світовий банк у своєму огляді зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. І радить організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році", - зазначає Горбачов.
Світовий банк радить зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань.
Там переконані, що економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, зокрема у відновлення системи надання високоякісної освіти.
"Надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом, а вимагає довгострокової роботи та взаємодії між державними установами, освітніми установами та суспільством", - говорить Горбачов.
За оцінками експертів, школярі можуть відставати у навчальній програмі на рік. Дехто стверджує, що ці прогалини можуть бути ще більшими.
Як заповнити прогалини у знаннях школярів
Омбудсмен запропонував стратегію вимірювання та компенсації освітніх втрат на рівні громади та/закладу освіти. Зокрема, радить зазначити:
- з яких предметів планують організувати компенсацію освітніх втрат та в яких класах, у який термін;
- формат та строк проведення освітніх вимірювань з окремих предметів;
- формати співпраці з батьками щодо компенсації втрат;
- орієнтовну кількість годин із кожного предмета, необхідну для компенсації знань;
- формати навчання - факультативи, курс за вибором, пришкільний табір тощо;
- яких учителів планують залучити;
- коли планують компенсувати втрати;
- форми залучення учнів: навчання у класах, групах тощо;
- моніторинг результативності та коригування програми.
Проте спершу треба визначити рівень опорних знань у школярів. Для цього можна скористатися діагностичними тестами з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на сайті Всеукраїнської школи онлайн.
Для перевірки знань з інших предметів необхідно створити карту опорних знань з кожного предмету. У ній необхідно зазначити головні знання з кожної дисципліни за певний клас. Туди мають увійти найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета.
Які варіанти компенсації знань пропонує омбудсмен
Служба освітнього омбудсмена проаналізувала напрацювання окремих країн, а також відповідну програму ЮНЕСКО, розроблену для подолання прогалин у знаннях через пандемію.
Горбачов пропонує застосувати програму коригування тривалості навчального року. Тривалість 2022/20223 навчального року було встановлено в період з 1 вересня по 30 червня, тобто 175 днів. Така тривалість була ще до війни, але у червні школярі фактично не навчались.
Під час такого навчання школярів можна поділити не на класи, а на групи - залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати вимірювання.
Освітній процес може відбуватися у формі пришкільного табору або навчання з окремих предметів. Додаткової оплати з бюджету така програма не потребує.
Також заклади освіти можуть скористатися програмами надолуження освітніх втрат та корекційними програмами. Перші - це короткострокові програми, які надають учням змогу надолужити матеріал завдяки повторному доступу до нього паралельно із звичним навчанням.
Корекційні програми орієнтовані на учнів, які мають труднощі в навчанні. У школі їх реалізують за стислим навчальним планом одночасно зі звичайними заняттями. Це можуть бути:
- індивідуальні додаткові заняття з учителем,
- виокремлення групи учнів, які потребують допомоги.
"Такі програми можна впровадити у вигляді факультативу, курсу за вибором або індивідуальних занять. Але є проблема оплатити роботи вчителів. У 2023 році обсяг субвенції визначили без врахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети. Оплату за таке навчання можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції", - пояснив освітній омбудсмен.
Альтернативою можуть бути недержавні програми від громадських організацій. Це, зокрема:
Проєкт "Освітній суп" - це безоплатні онлайн-заняття з урахуванням шкільної програми для дітей 5-10 класів. Цьогоріч проєкт фокусується на двох предметах - математика та українська мова.
У 2023 відбуватиметься три хвилі набору: лютий-березень, березень-квітень, травень-червень. Інформацію про набір можна знайти в соцмережах ГО "Навчай для України". Більше деталей у реєстраційній формі за посиланням.
Проєкт "Залишаємось з Україною" від ГО "Смарт освіта" дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти.
З ним діти мають змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безкоштовні онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні дні та в суботу.
Щоб доєднатися до занять, батьки мають заповнити відповідну форму за посиланням.
"Catch up-класи" на Житомирщині за підтримки ЮНІСЕФ - ця програма надає можливості для навчання та розвитку дітей, які мають обмежений доступ до освіти.
В області зараз 419 вчителів додатково займаються з дітьми у таких "catch up-класах", аби допомогти їм надолужити пропущений навчальний матеріал. Проводять заняття з математики, української мови. Також є психологи, які надають допомогу дітям.
Батьки можуть залишити заявку, аби записати дитину до цієї програми.
Раніше ми розповідали про те, що школяр із Житомира створив генератор, який виробляє енергію з дощу.
Нещодавно ми писали про те, що депутатка із Запоріжжя отримала підозру, бо запроваджувала російську навчальну програму у школах.