Визначити підвищену тривожність у дитини не завжди легко. Буває, що діти просто нервують через новий досвід або перед важливою подією, і це - нормально. Однак, є ознаки того, що дитина у тривожній напрузі постійно і намагається самотужки здолати цю проблему.
Які ознаки вказують на те, що дитина бореться з тривогою, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на CNBC.
Новий досвід, вечір перед важливою подією або перед першим днем у новій школі - все це абсолютно нормальні приводи для хвилювання та тривожності дитини. Цей стан швидко проходить.
Зовсім інша ситуація з тривожністю, яка у дитини затягується надовго. Зовні нервозність та тривога можуть проявлятися однаково, але тривожність сильніше впливає на дитину.
"Типове хвилювання в перший день навчання в школі - це нормально. Однак якщо тривога продовжується після декількох тижнів навчання і починає впливати на функціонування - здатність добиратися до школи, навчання, концентрацію, соціалізацію - це вже поганий дзвіночок", - пояснює дитячий психолог Ірина Горелик.
Діти шукають постійного заспокоєння
Якщо ваша дитина неодноразово просить вас запевнити її, що вона в безпеці, це може бути ознакою тривожності.
Серед питань, які ставлять діти, можуть бути такі:
Психолог називає ці питання "що, якби". Також діти можуть почати повторювати поведінку.
"Повторювальна або ритуальна поведінка, або зосередженість на речах, які раніше здавалися тривіальними - теж може бути ознакою тривожності", - додає Горелик.
Незрозумілі хвороби
Оскільки діти не завжди мають достатньо словникового запасу, щоб сказати чи пояснити своє відчуття занепокоєння, вони можуть говорити, що болить живіт або вони просто погано почуваються.
"Часто, якщо дитина тривожна, у неї можуть виявлятися фізичні симптоми, які неможливо пояснити інакше. І вони часто стають більш поширені після конкретної життєвої події, переходу чи зміни", - пояснює психолог.
Наприклад:
Крім того, можуть бути труднощі з їжею або зі сном. І це вже ознака підвищеної тривожності.
Поведінкові зміни збігаються зі змінами у житті
"Коли в житті дитини є загальна послідовність і стабільність, це допомагає їй почуватися в безпеці, і її нервова система може не активуватися так часто", - каже фахівець.
Великі зміни можуть призвести до дестабілізації. Наприклад:
"Діти, безперечно, можуть впоратися з будь-якою з цих змін здоровим способом, якщо їм буде надано простір для вивченні впливу та відчуття готовності до змін. І таким простором може стати терапія", - підкреслює психолог.
Вік або розвиток дитини мають значення для того, який тип терапії обрати найкраще. Дитина віком до 4 років не зможе відсидіти увесь сеанс. Та й для дітей до 8 років це буде складно.
Горелик пояснює, що діти молодшого віку часто не мають можливості передати свої почуття словами, тому варто обирати терапію за допомогою гри, мистецтва та інших методів.
Крім того, батькам варто подумати про середовище, в якому постійно знаходиться дитина і куди їй прийдеться повертатися після терапії. Тому варто подумати також про те, щоб й батьки брали участь у терапії та вчилися допомагати дитині впоратися зі своїми емоціям.
"Діти часто лишаються наодинці зі своїми емоціями, і знання того, що вони можуть поговорити зі своїми батьками про складні, неприємні почуття, може мати велике значення", - резюмує психолог.
Раніше ми писали про те, чому для дітей так важливі обійми та поцілунки батьків.
А ще розповідали про те, які фрази та вчинки батьків можуть травмувати психіку дитини.