Як старовинне туристичне місто в Іспанії за один день перетворили на привид: у всьому винні чиновники

Історія міста Гранаділья - одна з найцікавіших. Місто зникло з карти Іспанії кілька десятиліть тому і зараз там залишилися закинуті будівлі, церкви, башня та легенди.

Гранаділья знаходилося в західній частині Іспанії, в провінції Касарес, автономної спільноти Естремадура. Місто було засноване ще у середньовіччі, в часи арабського правління на південному заході Піренейського півострова.

Місто мало важливе стратегічне значення завдяки своєму розташуванні на річці Тахо, що дозволяло контролювати торгові шляхи та регіон. Воно процвітало протягом кількох століть, став центром місцевої економіки.

Водночас у Гранадільї була велика кількість культурних та релігійних установ, а його населення активно займалося сільським господарством та ремеслами.

До 1960-х це було красиве містечко з різнокольоровими будинками та приголомшливими пейзажами, з краєвидом на Руту де ла Плата. Це було місто-фортеця з реліквіями колишньої слави.

Однак у 1960-х роках старовинне місто, яке любили туристи, пережило одну з найбільших трагедій в історії. Іспанський уряд ухвалив рішення про будівництво великого водосховища в районі річки Тахо.

Перед початком будівництва і під час правління Франциска Франко був підписаний наказ усім жителям міста виїхати. Наказ, до речі, не скасували й досі й люди приїздять у свої домівки тільки на екскурсію. Повернутися назад та відбудувати свої будинки вони не можуть й досі.

Водосховище Габріель-і-Галан було одним з найбільших у ті роки й чиновники вирішили, що Гранаділья розташовується в заплаві та її потрібно евакуювати. Всі жителі змушені були виїхати до колонізаційних поселень поблизу.

Вода почала підніматися у 1963 році та перетворила місто на півострів. Однак повністю воно так і не було затоплено. Попри це, жителям так і не дозволили повернутися. Багато хто отримав компенсацію, але через 10 років - у 1973.

Повернути свою власність Гранадільї не можуть, бо наказ, підписаний Франко, все ще підтримується владою Іспанії.

У 1980 році місто було визнане історико-мистецьким об'єктом і зараз воно працює як безкоштовний музей просто неба. Щороку сюди приїжджають тисячі туристів, щоб побачити дивно поселення-фортецю.

Багато місцевих жителів прийняли наказ про виселення болісно, вони досі відчувають розчарування через те, що їхнім сім'ям довелося покинути місце, де жили цілі покоління.

"Вони вигнали нас, стверджуючи, що дамба затопить місто, а це було неможливо, тому що місто вище за дамбу. Але це були часи диктатури, і ми не мали прав. Але мене справді засмучує те, що в демократичні часи, я боровся за відновлення Гранадільї, і жоден уряд нас не прислухався", - розповів колишній житель міста Еухеніо Хіменес.

Колишні жителі та їх нащадки двічі на рік збираються в місті на релігійні свята - на День всіх святих 1 вересня та на Успіння Пресвятої Богородиці 15 серпня.