Сьогодні, на щастя, ми можемо відкрито святкувати Різдво, співати автентичні колядки та щедрівки, натоміть 50 років тому люди платили за це своєю свободою.
Про те, як саме радянська влада знищувала наші українські колядки, розповідає РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на платформу про українську культуру.
Антирелігійна політика в СРСР була складовою частиною радянської ідеології. Релігійні свята, які українці святкували поколіннями, хотіли заборонити, а дотримання звичаїв та традицій суворо карали. Попри це свято не вдалось забрати ніякою силою: українці все одно святкували Святого Миколая, Різдво, водили вертеп, готували кутю та співали стародавні щедрівки.
Наприкінці 1920-х років комуністична влада намагалася повністю скасувати святкування, але глибоко вкорінені традиції українців було неможливо заборонити. Питомі українські колядки та щедрівки комуністична влада переписувала, замінюючи біблійних персонажів радянськими постатями, а Вифлеємську зірку - радянською п'ятикутною.
Як тільки не старалися в СРСР, переписані тексти так і не стали популярними в народі.
Колядка з "Червоного пісенника" 1925 року: "Нова радість стала, яка не бувала: Зоря ясна п'ятикутна на весь світ засіяла. Упали вівтарі, покотились царі. Слава люду робочому, чабанам, шахтарям!"
Українці все одно зберігали вірність питомим традиціям. Мирослав Маринович розповідає про те, як молоді люди колядували у 1960-70-х роках: Коли наступив Новий рік, ми організовували колядки. Не перед Різдвом, бо це взагалі тоді було криміналом.
Але 31 грудня можна було під наглядом міліції, яка за нами ходила, ми відвідували помешкання знаних людей: Михайлини Коцюбинської, Бориса Дмитровича Антоненка-Давидовича, вдови Бориса Гмирі.
Для Києва це було щось особливе. Наприклад, коли люди заходили в транспорт і співали колядки, зразу всі озиралися, усміхалися, в магазинах їм давали цукерки чи ще щось. Це сприймали як дійсно велике свято.
Радянська боротьба проти української пісні 1970 року почались переслідування проти учасників різдвяної коляди київського хору "Гомін". Частину людей звільнили з роботи, багатьом іншим категорично заборонили відвідувати хор під загрозою звільнення.
Як СРСР вбивала українські колядки (фото: Getty images)
У Львові напередодні Нового року група української інтелігенції збиралися у помешканні Олени Антонів - колишньої дружини В'ячеслава Чорновола. Там вони вивчали колядки та щедрівки, провадили репетиції, робили різдвяні маски та просто весело і гамірно проводили час. А вночі 31 грудня йшли колядувати до друзів та знайомих.
Уже 12 січня 1972 року групу колядників було затримало. В учасників різдвяного вертепу не лише у Львові, але й у Києві було проведено обшук. Затримано Василя Стуса, Івана Світличного, Євгена Сверстюка та ін.
12 січня 1972 року коляда стала приводом для початку жорстоких репресій проти української інтелігенції. А період 1972-73 став одним з найагресивніших в історії СРСР.
Проте СРСР не вдалось зламати українські традиції. Попри усі заборони й покарання українська пісня лунала й у ті важкі часи.
Раніше ми писали про те, що український "Щедрик" у техно-версії підкорює ТікТок.
Також читайте наш матеріал про те, як твір Леонтовича став символом української боротьби.