Кожен із нас періодично стикається із конфліктними людьми. Але щоб адекватно із ними взаємодіяти, потрібно розуміти, що це за типаж особи й відповідно до цього вже підбирати стратегію взаємодії.
Про це пише психолог Світлана Олійник на своїй сторінці Instagram.
"У кожного з нас є власна класифікація складних до спілкування людей. Найважливіше розпізнати їх особливості для себе та вибудувати стратегію спілкування з ними", - каже психолог.
Олійник наголошує, що головне при взаємодії з такими людьми - не сприймати на свій рахунок їх особливості, тоді зможете добре володіти власними емоціями і не потрапите під їхній вплив.
Ці люди вважають, що вони завжди праві, а інші їм мають поступатися. Головна загроза від них - підрив іміджу, тому вони можуть поводитися грубо, безцеремонно, бо бояться помилки, після якої відбудеться підрив їхнього іміджу.
При спілкуванні з такою людиною, якщо предмет суперечки не дуже для вас важливий, то краще уникнути конфлікту. Поступившись такій людині в малому, ви допоможете їй заспокоїтись.
Якщо ж ви вирішили боротися за свої права, бажано дати "паровому" катку випустити пару, знизити емоційну напругу. Не суперечити в цей час, а спокійно і впевнено висловіть свою точку зору, у жодному разі не критикуючи його підхід.
Інакше замість конструктивного рішення, ви спровокуєте вороже ставлення до себе. Лють "парового катка" можна придушити тільки власним спокоєм.
Такі люди хочуть заподіяти нам неприємності за допомогою махінацій. Вони переконані в своїй правоті та відчувають себе таємними месниками, що відновлюють справедливість. Вони не мають влади, щоб діяти відкрито. Краще ухилятися від спілкування, але якщо це неможливо, то скажіть їй, що вам відомо про все погане, яке ця людина вчинила для вас.
Ці люди не злі за своєю природою, але іноді вибухають подібно дітям, у яких поганий настрій. Спалахи бувають спровоковані відчуттям безпорадності, переляком, що зараз у них земля піде з-під ніг і вони втрачають контроль над ситуацією.
Найкраще в момент спалаху не сперечатися з такою людиною, а переконати, що ви чуєте її.
"Розгнівана дитина" має бути впевнена, що як і раніше контролює ситуацію. Це її заспокоїть. Після спалаху гніву, вона відчуватиме дискомфорт і провину, тому не загострюйте увагу на ситуації і не дорікайте за скоєне. Не наполягайте на вибаченні, якщо вже перепрошує, то прийміть це.
Допомагаючи "розгніваній дитині" знову відчути себе спокійно, впевнено, ви тим самим наблизитесь до вирішення проблеми.
Вони скаржаться на обставини і звинувачують усіх оточуючих. Якщо скаржник говорить про когось іншого, то можна або підтакувати, або заперечувати йому.
Краще спочатку його вислухати, можливо це те, що йому потрібно. І цим ви повернете йому відчуття власної значущості. Вислухавши його, дайте йому зрозуміти, що ви почули його слова.
Потім краще перевести розмову на іншу тему. Якщо він знову повертатиметься до своєї скарги, то спокійно і шанобливо перервіть його, переключіть на вирішення проблеми, а не на її описі.
Можна спитати його, щоб він хотів зробити у цій ситуації. Швидше за все, скаржник не має готового варіанту. Тоді запитайте, чим ви можете допомогти. Якщо і тут ситуація не проясниться, то спробуйте разом з ним придумати, хто вам може допомогти.
Причини скритності таких людей різні (вороже ставлення, погане самопочуття, природна інтровертність та інше). Успіх вашого спілкування залежатиме від того, чи відома вам ця причина.
Щоб це прояснити, найкраще запитати, що мовчун думає з цього приводу. Але не перегинайте з питаннями, щоб розмова не була схожа на допит.
Не спішіть, давайте обміркувати і висловити все, що він хоче у зручному темпі. Головне - доброзичливе ставлення.
Такі люди здаються нам приємними, підтримують всі наші ідеї, поступаються у суперечках, хочуть сподобатися всім. Але часто їхні слова розходяться із вчинками: ви покладаєтесь на них, а вони у відповідальний момент, не виконують обіцяне.
Скажіть такій людині, що ви краще порозумієтесь, коли вона говоритиме правду про те, що думає і робить, а не обіцятиме допомогу у всьому.
Раніше ми писали про те, що таке синдром відмінника і як він впливає на доросле життя.
Читайте також про те, що таке синдром самозванця і чому він небезпечний.