Як радянська "Спілка безбожників" стало товариством "Знання": що пропагувала ця організація

Виникнення загадкової організації

З 1922 року почала видаватися газета "Безбожник", якою займався Союз войовничих безбожників. Навколо цієї газети швидко сформувалася мережа кореспондентів і читачів. Союз - це була громадська організація В СРСР, що ставила за мету ідейну боротьбу з релігією в усіх її проявах.

У серпні 1924 року було утворено Товариство друзів газети "Безбожник" (ОДГБ), а на з'їзді у 1925 році ухвалили створити єдине всесоюзне антирелігійне товариство "Спілка войовничих безбожників СРСР".

Варто зазначити, що в Україні було створено її республіканське відділення - СВБ УСРР.

"Допомогу в прискоренні темпів індустріалізації СРСР і соціальної перебудови сільського господарства шляхом посилення організації радгоспів та колгоспів мала надати, на думку більшовиків, створена у 1925 році Спілка войовничих безвірників СРСР. В період колективізації Спілка мала розширити коло свої завдань, а не бути лише пропагандисткою організацією. Другий всесоюзний з'їзд СВБ у червні 1932 року офіційно закріпив три напрями антирелігійної роботи Спілки, за якими вона розвивалася від 1929 року: 1. Антирелігійна агітація та пропаганда; 2. Практична антирелігійна робота, пов'язана з соціалістичним будівництвом та боротьбою за новий побут; 3. Участь у місцевому господарському житті й кампаніях", - пише про цю спілку у своїй книзі Т. Євсеєва.

Крім того, у 1929 році був розроблений план роботи "безбожної п'ятирічки":

1932-1933 - закриття всіх церков, монастирів, молитовних будинків

1933-1934 - зникнення релігійного світогляду, який міг виростати з виховання в родині та літературі

193401935 - вся держава (і особливо молодь), мала бути охоплена антирелігійною пропагандою

1935-1936 - в Радянському Союзі не повинно було залишитися жодного священнослужителя

1937 - планувалося викорінити релігію "з самих потаємних місць".

Значок Спілки войовничих безбожників (Вікіпедія)

Як діяла "Спілка войовничих безбожників"

По всій території СРСР "безбожники" розгорнули велику роботу з пропаганди атеїзму, зі створення музеїв і виставок, випуску наукової й науково-популярної літератури, а також ряду періодичних видань: газета "Безбожник", журнали "Безбожник", "Антирелігійник", "Воинствущий атеизм", "Юні безбожники" та інші, що виходили на різних мовах народів СРСР.

Згодом була створена мережа філіалів в союзних республіках, зокрема й Спілка войовничих безвірників України.

Первинні організації проявляли активність майже усюди - на заводах, фабриках, у колгоспах, навчальних закладах. У 1940 році число осередків досягло 96 000, а число членів союзу - 3 000 000 осіб. Серйозна увага приділялася підготовці атеїстичних кадрів.

Були навіть відкриті спеціальні курси (очні та заочні) для підготовки пропагандистів наукового атеїзму. Проводилася робота з впровадження в побут нових, безрелігійних свят й обрядів.

У СВБ входили й відомі комуністичні діячі - Н. Крупська, А. Луначарський, П. Красиков, М. Бухарін. Очолював СВБ Омелян Ярославський (справжнє ім'я Губельман Міней Ізраїльович) - більшовик, революціонер, пропагандист, історик, академік АН СРСР, член ЦВК СРСР, радянський державний та компартійний діяч, який зараз похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.

У 1941 році кількість членів спілки зросла до 3 500 000, однак, вони були прийняті, переважно, методами адміністративного примусу.

Видання Спілки безбожників (Вікіпедія)

Що сталося зі "Безбожниками" потім

У 1941 році, коли німецькі війська вторглися в СРСР, діяльність спілки фактично була припинена. Бо у той момент православ'я знову знадобилося державі - його використали як чинник згуртування перед обличчям небезпеки.

Офіційно організація була розпущена в 1947 році, а її функції перейшли до товариства з поширення політичних і наукових знань - а точніше до просвітницької організації СРСР Всесоюзне товариство "Знання", яке існує досі не тільки у Росії, а й в Україні.

Мета "Знання" та причини створення:

• Значна шкода, завдана під час Другої світової війни системі освіті в СРСР
• Спричинена масовою мобілізацією депрофесіоналізація населення
• Курс на створення ядерного щита у холодній війні

А що сталося с українською філією "безбожників"

Вона була створена 1927 року й існувала до початку німецько-радянської війни. Керувалася Агітпропом КП(б)У, організовувала масову антирелігійну роботу, включно з атеїстичною агітацією і пропагандою, висміюванням і цькуванням духовенства і вируючих, закриванням храмів і монастирів, нищенням ікон, церковних книг.

У 1932 році спілка нараховувала 1 400 000 членів, здебільшого неактивних. Далі почався занепад спілки, провідні кадри якої сильно потерпіли 1937 року під час "єжовщини".

З 1947 року пропагандивні функції перебрало республіканське Товариство для поширення політичних та наукових знань, яке з 1963 року - республіканське товариство "Знання". З 1960 року виходив антирелігійний місячник "Войовничий атеїст", а у 1965 році його перейменували на "Людина і світ".

Зараз це - Всеукраїнська громадська організація Товариство "Знання" України - науково-просвітницька та інформаційно-освітня організація України.

"Науково-просвітницької та інформаційно-освітньої діяльності Товариства. Це насамперед обґрунтована публічна підтримка курсу економічних реформ та політичних перетворень; вдосконалення ідеології державотворення та пошук шляхів національної консолідації українського суспільства; виховання національної та етнічної толерантності, принципів соціального порозуміння. Товариство здійснює також поширення фундаментальних природничо-наукових знань; виховання екологічної культури громадян; інформатизацію суспільства; підвищення комп'ютерної грамотності громадян; організація додаткової безперервної освіти дорослих", - так звучить опис напрямків діяльності організації.

Варто зазначити, що у багатьох джерелах Товариств "Знання" не вказується, що вони пішли від Спілки безбожників.