На жаль дуже велика кількість пар розлучається. Це однозначно неприємна та часто болюча подія для двох людей, котрі колись вирішили пов’язати одне з одним свої життя. Та для дитини розлучення завжди є травмою, тому завдання обох батьків - пом'якшити дитячі переживання.
Про те, як пояснити дитині про розлучення, розповіли фахівці психологічного центру розвитку дитини "Зебра" у своєму Instagram.
Якими б напруженими не були ваші стосунки з партнером, уникайте бурхливих з'ясувань стосунків у присутності дитини.
Навіть малюки відчувають напругу між батьками та можуть домальовувати реальність, звинувачуючи себе у подіях.
Поговоріть з дитиною, поясніть доступною для неї мовою, що ваші стосунки зайшли в глухий кут і більше жити разом ви не можете.
Добре, якщо під час такої розмови будуть присутні мама й тато. Головне, що ви повинні донести дитині - у розлученні немає її провини.
Будьте готовими відповісти на всі запитання дитини. Говоріть спокійним та впевненим тоном. Дитині важливо пояснити, що обоє батьків її люблять, як і раніше.
Ні в якому разі не звинувачуйте у розлученні лише одну сторону. Дитині важливі обоє батьків. Поясніть, що розлучення - ваше спільне рішення та не ображайте одне одного у присутності дитини.
Після розлучення намагайтеся максимально зберегти звичний спосіб життя дитини. Важливо зберегти незмінними її розклад дня, звичні справи тощо.
Дитина не повинна бути обділена увагою обох батьків. Вона повинна розуміти, що потрібна і мамі, і татові. Проводьте разом із дитиною якнайбільше часу.
Іноді мама чи тато можуть перебувати у дуже складному емоційному стані. У такому випадку необхідно звернутися до спеціаліста, який вам допоможе стабілізуватися. Позаяк, ви - єдина опора для дитини.
Через розлучення у дитини може з’явитися велика кількість страхів. Намагайтеся розвіяти їх всі. Важливо, щоб обоє батьків брали у цьому участь.
Дозвольте дитині проживати почуття, пов'язані з розлученням. Розумійте, що малюк може бути ображеним та злим на вас і це нормально. Важливо не забороняти дитині проявляти почуття, навіть якщо вони для вас неприємні. Також вона може стати агресивною стосовно батьків та однолітків. За правильного підходу батьків або фахівця ці прояви можуть минути.
Раніше ми писали про те, як впоратися з дитячою істерикою.
Також читайте, найгірші помилки у вихованні дітей, які призводять до демотивації.