У вашому будинку з'явилося чудо, про яке ви так давно мріяли - щеня. Воно маленьке, смішне, ховається у вас на колінах або під руками. Однак вчені з'ясували, що може трапитися зовсім неочікуване - маленький вихованець може увігнати господаря у депресію, дуже схожу на післяродову.
Чому так відбувається і як справитися з цим станом, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на дослідження у журналі Mental Health.
Вчені з Університету Гельсінкі провели дослідження та дійшли висновку, що психіка людини може гостро реагувати на появу вихованця. Експерти навіть придумали термін "щеняча нудьга" - це стан, який дуже схожий на післяпологову депресію, від якої може страждати нова мама.
Коли у будинку з'являється щеня, життя усіх членів сім'ї різко змінюється. Малюк буде досліджувати територію, їсти все, що попадеться під лапи, залишати калюжі, заважати спати ночами.
Спочатку це трохи мило і люди розуміють, що щеня - маленьке. Тим більш, що воно кумедне, дає багато радості, сміху та любові. Але з часом емоції стихають і настає сувора буденність. Щось подібне відбувається, коли у домі з'являється дитина.
Під час дослідження науковці опитали понад двох тисяч власників собак. Всі учасники розповідали, які емоції вони відчували, коли тільки принесли цуценя додому. Також вони відповідали, як змінювався їхній стан за кілька днів та за кілька тижнів.
Результати показали, що майже всі власники собак переживають почуття, схожі на післяродову депресію. Тобто, люди бувають розчаровані своїм рішенням, в них є смуток, апатія і страх.
"Тривога, розчарування та втома виникають одночасно. Люди переживають, що не зможуть забезпечити вихованцю належний догляд, не зможуть його виховати та загалом жити звичним життям. Власники звинувачують себе, коли щось іде не так, як планувалося", - кажуть автори дослідження.
Ще один висновок дослідження: деякі люди навіть серйозно замислюються над тим, щоб відмовитися від цуценя. Людина відчуває стрес, адже собака часто не дає спати ночами, погано поводиться, псує речі, зовсім не слухається і постійно вимагає уваги.
Однак, науковці нагадують, що цей вік потрібно просто пережити. Хазяїну доведеться бути терплячим та уважним, адже у цуценя будуть змінюватися зуби, воно поступово почне освоювати правила поведінки в домі, зовсім не відразу почне ходити в туалет на вулиці й адекватно реагувати на все, що відбувається навколо.
Якщо присутні симптоми депресії, то найкраще, що може зробити людина в цьому випадку - звернутися за допомогою. Це може бути підтримка з боку близьких та інших власників собак, а ще - заняття з кінологом.
"Пам'ятайте, що перший рік у вихованні цуценя - найважливіший. Потім пес стане дорослим, а проблеми самі зійдуть нанівець", - кажуть вчені.
Раніше ми писали про те, що вчені назвали 8 чітких ознак важкої депресії, коли вже точно потрібен лікар.
А ще розповідали про норвежські способи вижити взимку та мати завжди гарний настрій.