Як найкраще підтримати військового під час війни - знають не всі, адже спілкуватися з людиною, яка чи не щодня дивиться в очі ворогові, цивільним може бути непросто.
РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на Службу психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців розповідає, як батькам підтримати сина чи доньку, що перебувають на фронті.
Коли людина перебуває у зоні бойових дій, для неї важливо знати й усвідомлювати, що з рідними вдома все добре.
Якщо ви спілкуєтесь телефоном або в месенджерах, намагайтесь бути позитивними, говорити про хороше, надсилати підтримуючі повідомлення тощо.
Це додасть воїну додаткових сил на виконання бойових задач.
Військовим важливо відчувати, що попри війну його близькі живуть відносно "живим" життям. Намагайтеся спілкуватися з сином чи донькою про щось буденне й позитивне. Не підвищуйте голос, зберігайте спокій, говоріть і пишіть коротко.
Психологи радять не оминати найбанальніших, на перший погляд, тем - що нового ви купили для оселі, як підготувались до нового сезону на городі чи в саду, що плануєте робити найближчим часом (або після перемоги), дехто навіть може ділитися фотозвітами приготованих страв.
Крім того, розповідайте військовослужбовцю про рідних та їхнє життя. Це нагадуватиме захисникові про дім, в якому на нього завжди чекають.
Спілкування з близькими має йти на користь (ілюстрація: Getty Images)
Під час війни фрази "чи ти поїв", "чи ти ходиш в теплому", "чи маєш достатньо води" набувають нових сенсів.
Під час розмови з людиною, що перебуває на фронті, експерти радять запитувати про побутові речі. Решту боєць може розповісти сам, за бажання.
Навіть коротке і просте питання "Синку, як ти?", на думку психологів, може подарувати військовому відчуття важливості.
Під час спілкування з сином чи донькою, що несуть службу, варто зберігати спокій, висловлювати оптимізм та впевненість у нашій перемозі.
Рідну дитину можна підтримати словами: "Я завжди з тобою", "Ти надихаєш своєю хоробрістю всю нашу родину", "Я дуже щаслива (щасливий), що маю такого сина (доньку)"...
Якщо вам важко говорити про це, можна написати листа або ж надіслати повідомлення. На думку психологів, це підбадьорить людину й додасть сил.
Під час розмови зі своєю дитиною, що перебуває на війні, потрібно бути готовими не просто слухати, але й чути - що саме вам розповідають. Потрібно бути готовим прийняти будь-яку відповідь, висловити своє розуміння та підтримку за будь-яких обставин.
Психологи радять вислуховувати переживання, демонструвати повагу не лише до людини, але і до її стану, почуттів, вибору.
В жодному разі не потрібно засуджувати чи критикувати, або ж схоплюватися з фразою "О, Боже".
Війна страшна для кожного по-своєму (ілюстрація: Getty Images)
Кожному з батьків необхідно розуміти, що на війні неможливо дотримуватися чіткого графіка спілкування. Дехто інколи може просто навіть не хотіти говорити.
До цього варто ставитися з розумінням, бути терплячим і не "нагнітати" ситуацію.
Аби в такий непростий час вам було менш тривожно, можна спробувати домовитись із сином чи донькою, щоб вони регулярно давали про себе знати (якщо матимуть таку можливість). Для цього згодиться навіть банальний "+" у будь-якому з месенджерів.
"Поясніть, наскільки для вас важливо розуміти, що з ним все добре. І навіть якщо у нього особисто не буде такої можливості, можна попросити про це побратимів", - вважають психологи.
За нагоди не забувайте дякувати своїй дитині. Причому йдеться не лише про службу чи захист України, але й про дзвінки чи повідомлення, фото чи відео, які ви отримуєте.
Потрібно щоб ваш рідний військовослужбовець знав і розумів, як все це важливо для вас у тилу.
Проговорюйте, за які вчинки чи якості ви цінуєте один одного (навіть якщо раніше у вашій родині це не було заведено).
Посилити відчуття підтримки у важку хвилину можуть звичайні, на перший погляд, "ритуали" й традиції.
Вітайте один одного зі святами, діліться фото чи відеозвітами. Зробіть та відправте дитині невеличкий оберіг (янгола, мотанку, будь-яку іншу невелику річ), що стане символом вашої моральної підтримки та "присутності".
Листи й обереги від близьких можуть бути на вагу золота (ілюстрація: Getty Images)
Кожен військовослужбовець захищає не лише рідну країну, але й своїх близьких і коханих людей. З огляду на це намагайтесь завжди піклуватися не лише про оточуючих, але й про себе.
Робіть те, що вам подобається та додає сил, спілкуйтеся з друзями чи сусідами, знайдіть час для фізичних активностей, медитації чи дихальних вправ. Декого може розрадити навіть рукоділля чи приготування улюблених страв.
Якщо ж вам не вдається впоратися зі стресом і хвилюванням самостійно, не соромтесь звернутись по кваліфіковану психологічну допомогу, або ж пошукайте групи підтримки для таких самих батьків, як і ви. Побути в колі цивільних дорослих (мам або татусів), які теж чекають своїх дітей з війни, може бути досить корисно.
В будь-якому разі та за будь-яких умов - не залишайтесь наодинці зі своїми переживаннями.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що обов'язково потрібно зробити, коли кохана людина іде на фронт - як до цього підготуватися.
Читайте також, як допомогти військовому після повернення з фронту, щоб людина адаптувалася якнайкраще.