Як оцінити успішність дитини, яка навчається вдома: поради батькам

Домашнє навчання відрізняється від навчання в класі або онлайн відвідування уроків. І тому багато батьків задаються питанням про те, як зрозуміти, чого навчилася дитина на домашньому навчанні. Форми контролю та оцінки за успішність при такому навчанні можуть суттєво відрізнятися.

Теоретично можна провести диктант, контрольну чи самостійну роботу, запропонувати дитині підготувати презентації з різних тем – ці стандартні варіанти теж підходять.

Якщо ви обговорюєте з дитиною книги, які вона читає за шкільною програмою, то зайвим змушуватиме робити на ці теми ще й письмові завдання – ви й так зрозумієте, що матеріал засвоєний.

Під час навчання у класі один учитель відповідає за весь клас, і він не так добре знає, наскільки кожен з учнів засвоїв предмет чи досяг успіху. І він ґрунтується на стандартизованій системі оцінювання.

Батькам набагато легше зрозуміти, який із предметів засвоєний на відмінно, з якими темами потрібно ще попрацювати, де потрібно додати усні лекції, де - письмові, а де варто пошукати додаткові відеоуроки.

Найважливіше – програма домашнього навчання відповідає державним навчальним програмам для загальноосвітніх шкіл. Це означає, що учень має засвоїти певний обсяг знань за певний час.

Але слідувати під час навчання по загальноприйнятій траєкторії вдома необов'язково. Ви можете почати з місця, де зупинилися минулого разу і рухатися у своєму темпі.

Як приклад фахівці наводять досвід із 6 класу: ви з біології вивчаєте класифікацію всіх тварин і на вивчення птахів пішло 3 тижні замість одного.

Ви приділили цьому більше часу, тому що дитина не була готова перейти до наступної теми й хотіла зробити шпаківню, пошукати різні види птахів на прогулянці, подивитися документальний фільм про птахів і таке інше.

При цьому батьки не зазнали невдачі в організації навчання - такий підхід дає кращу якість навчання і при цьому прогрес у дитини буде вищим.

Нестандартні методи оцінювання успішності вдома

Поговоріть із дитиною. А краще запропонуйте їй поговорити із вами. Наприклад, за вечерею, спитайте, що нового вона дізналася сьогодні. Ви можете запитати щось конкретне, але розповідь дитини може бути ширшою. Запропонуйте дитині розповісти, що вона дізналася, не вчителю, а комусь іншому. Це добрий спосіб перевірити, наскільки вона добре засвоїв інформацію.

Поміняйтесь ролями. Ви не дізнаєтесь щось, якщо не спробуєте навчити цього іншу людину. І в цьому є частина правди. Щоб зрозуміти, наскільки дитина засвоїла матеріал, запропонуйте їй стати на якийсь час учителем. Попросіть старшу дитину навчити молодшу додавання чи віднімання, почитати книгу і пояснити незрозумілі слова.

Використовуйте проєкти. Замість тестів, контрольних робіт запропонуйте дитині виконувати проєкти. При вивченні множення дайте рецепт страви з розрахунку на одну особу і попросіть розрахувати кількість інгредієнтів на трьох осіб.

При вивченні понять швидкості та відстані, запропонуйте прокласти маршрут на карті із зупинками кожні 100 км та обчислити час для того, щоб досягти кінцевої мети. Проєктний підхід допомагає оцінити знання дитини та здатність застосовувати їх на практиці.

Використовуйте інтернет-технології. Інтернет зараз дає неймовірні можливості надавати інформацію широкій аудиторії різними способами. Замість усної презентації дитина може записати відео та опублікувати у TikTok та YouTube. Передбачте, щоб ролик не став загальнодоступним.

Звертайте увагу на прогрес, а не показники. Якщо ви прийняли той факт, що в навчанні якість важливіша за кількість, варто враховувати й контекст навчання. Якщо дитина відповіла лише на 60% тестів з математики, то це не означає, що вона погано вчиться вдома. Порівняйте результати із результатами минулого тестування. Якщо було лише 40%, то прогрес є і головним. Якщо результат став гіршим, то потрібно з'ясувати причину.

Дозволяйте дитині використовувати джерела інформації під час тестування. Дітей вдома вчать знаходити та використовувати інформацію, а не запам'ятовувати її. Дітей навчають використовувати словники, енциклопедії, перевірені інтернет-ресурси для відповіді на свої запитання.

Якщо ви використовуєте цей підхід – дозволяйте використовувати джерела інформації й під час контрольних. Вміння знаходити потрібну інформацію та її відтворення – важливіша навичка, ніж зазубрювання.

Але пам'ятайте, що запам'ятовування – теж важлива навичка. Запам'ятовування фактів схоже на тренування м'язів: постійне тренування робить мозок дитини сильнішим. І деяку інформацію дитина повинна запам'ятовувати (таблицю множення, наприклад) – щоб підготуватися до вивчення складнішої інформації.

Також важливо розуміти різницю між корисним запам'ятовуванням та запам'ятовуванням замість розуміння (зазубрювання фактів перед іспитами). Переконайтеся, що все, що ви змушуєте дитину запам'ятати, буде потрібно для навчання в майбутньому.

Спостерігайте за процесом навчання. Як поводиться дитина, коли не знає відповіді на запитання? Чи знає вона, де шукати інформацію чи коли звертатися по допомогу? Чи прагне вона дізнаватися більше про те, що її цікавить? Що цікавить більше – математика, історія чи біологія?

Зробіть крок назад. Якщо ваша дитина навчається вдома, то ви залучені до навчального процесу. І навіть сильніше, ніж потрібно. Іноді учням корисно стикатися зі складними завданнями. Так вони вчаться знаходити рішення у різних ситуаціях - від математичних завдань до читання книг, складних для їхнього віку.

Тому іноді варто зробити крок назад та давати дитині можливість самостійно вирішувати завдання. Якщо виникнуть труднощі, вона завжди може до вас звернутися. Так ви краще дізнаєтесь, наскільки вона добре засвоює матеріал.