Як навчитись помилятися: поради для прийняття власних невдач

Як навчитися приймати власні помилки

Чому ми можемо боятися зробити помилку, тому що агресивні реакції на помилки в дитинстві заважають нам сприймати їх зараз. У дитинстві ми ще не до кінця усвідомлюємо, що таке помилка. Єдине, на що ми орієнтуємося, - на батьків і важливих для нас дорослих, а точніше на їхню реакцію. Саме вона сигналізує нам про те, що є нормою, а що ні.

Таким способом у нас формується модель поведінки в різних ситуаціях. Тобто, якщо в дитинстві ненароком розбиту чашку, батьки реагували агресивно: застосовували фізичне насильство або ж карали, принижували, кричали тощо, то в майбутньому людина намагатиметься зробити все для того, щоб уникнути помилок, а точніше, покарання за них.

Надвисокі вимоги до себе

Надвисокі вимоги також формуються ще в дитинстві. Батьки можуть вимагати від нас бути найкращими, критикувати й порівнюють з іншими дітьми: "Якщо далі будеш так продовжувати, то нічого не досягнеш", "Чому ти не можеш бути нормальною дитиною, як донька моєї подруги?", "Усе за тебе треба переробляти".

У дорослому віці в людини може не вистачати досвіду прийняття, зʼявляється відчуття, що її можуть любити лише, якщо вона буде ідеальною.

Тому люди з надвисокими вимогами до себе, прагнуть відповідати нереалістичним стандартам. Через це вони не вміють приймати й відпускати власні невдачі. А слово "Помилка" асоціюється з катастрофою та зʼявляється постійний страх не виправдати власні очікування й розчарувати інших.

Орієнтування на думку суспільства

"А що про мене подумають інші?" - ця думка часто виникає в нашій голові перед тим, як зʼявляється хоч найменша ймовірність помилки. Насправді іноді соціальні норми є корисними, але так само вони можуть нашкодити, адже ми можемо втратити себе, якщо занадто сильно будемо орієнтуватися на думку інших людей.

Засудження зі сторони суспільства й відчуття сорому - це також причини страху помилок. Через відсутність власних переконань або ж через виховання у стилі "Ти маєш бути хорошим/хорошою для всіх". Людина може боятися зробити помилку, щоб не отримати негативну оцінку оточення.

Як навчитися приймати свої помилки (фото: Freepik)

Чому помилятися - це нормально

Будь-який досвід робить нас собою, адже ми навчаємося, робимо висновки, починаємо розуміти себе краще. Завдяки чому вже робимо великі й малі перемоги.

Окрім цього, страх зробити помилку дуже часто обмежує нас у можливостях. Набагато некомфортніше постійно жити в тривозі й страхах, аніж помилятись. Також важливо пам'ятати, що ви не перша людина у цьому світі, яка стикається з невдачами.

Як навчитися помилятися?

Будьте собі другом

Чи є хоча б одна людина у світі, яка не помиляється? Звісно ні, але нас усіх відрізняє ставлення до помилок. Хтось пробачає себе і йде далі, а хтось зациклюється на цьому відчутті сорому.

Дати собі право на неідеальність, пробачити себе, прийняти навіть з помилками - це досить не легко. Особливо, якщо людина звикла реагувати на помилки гостро.

У такому випадку варто поставити себе на місце найкращого друга. Якби він зробив якусь помилку й прийшов до вас у пригніченому стані, ви проявили б до нього співчуття, турботу й підтримали б. Адже ви його любите й приймаєте таким, яким він є. То чому б не зробити те саме щодо себе?

Будьте готові брати відповідальність

Наступним кроком після прийняття себе має стати й вміння брати відповідальність за свої дії. І також за помилки. Усвідомлення того, що ми дорослі, викликає змішані почуття. Воно лякає й тішить одночасно.

З одного боку, страшно робити помилку, адже наслідки можуть бути непередбачувані, а розбиратись із ними треба самостійно. Але з іншого боку, це дуже полегшує життя, бо тільки ми даємо оцінку нашим невдачам. І тільки ми вирішуємо, яке значення їм надавати.

Уникайте чорно-білого мислення

"Ситуація безвихідна", "Я безсильна" - це думки чорно-білого мислення, які варто піддавати сумніву. Зазвичай вони приходять в емоційному стані.

Тому спочатку варто зупинити тривожні думки й заспокоїтися, а після цього спокійно проаналізувати помилки. Ви можете розписати в подробицях ситуацію у щоденнику, це допоможе подивитися на неї під іншим кутом.