Монстр із морських глибин. Як насправді виглядає вудильник
Вудильники - загадкові мешканці глибинного океану, які привертають увагу вчених і любителів морської фауни своєю унікальністю та дивовижним способом виживання. Їхнє унікальне життя в глибині води викликає захоплення і допомагає розкрити таємниці про життя в найтемніших куточках нашої планети.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає про морського хижака з океанських глибин.
Довгожителі нашої планети
Нове дослідження показало, що вудильники вперше колонізували північну зону океану 55 мільйонів років тому в період екстремального глобального потепління. За словами дослідників, дивна риба пристосувалася до життя у глибокому морі, ставши статевими паразитами.
Ці риби поділяються на найрізноманітнішиі групи хребетних глибоководних, прийнявши безліч форм. Однією з найвідоміших особливостей є біолюмінесцентні приманки, що приваблюють жертву до ряду гострих зубів.
Капський вудильник, або бірманський вудильник (фото: Вікіпедія)
Багато видів вудильників патрулюють морське дно, використовуючи видозмінені плавці, що нагадують ноги. Інші ж мешкають у глибоких відкритих водах, на глибині від 900 до 4 000 метрів під поверхнею.
Нове дослідження 2024 року передбачає, що вудильники групи Ceratioidea колонізували північну зону під час палеоцен-еоценового термічного максимуму, який стався 55 мільйонів років тому і тривав близько 200 000 років.
Західноатлантичний вудильник (фото: Вікіпедія)
Цей період, можливо, був спричинений вулканічними подіями, що викликали викид метану в атмосферу. Температура в полярних морях досягала 23 градусів за Цельсієм, а в тропічних морях - до 36 градусів за Цельсієм.
Ця подія знищила численні глибоководні організми та відкрила нові екологічні ніші, якими скористалися цератіоїдні вудильники завдяки своїм унікальним адаптаціям.
Австралійський гладколобий вудильник (фото: Вікіпедія)
Риба, яка зайшла назад у воду
Більшість цератіоїдних вудильників відокремилися від своїх прибережних побратимів 50–30 мільйонів років тому, що збігається з кліматичними змінами того періоду.
"Ми виявили, що вони пішли в глибокий океан, так само, як кити повертаються в океан від ходячих предків", - розповів Чейз Браунштейн, аспірант Єльського університету. "Вудильники просто зробили все навпаки. Вони йшли дном океану і повернулися до води".
Жити в глибокій зоні означає не мати справжнього будинку - тут немає рифів, печер, водоростей або іншого субстрату, за який можна було б ухопитися. Такий спосіб життя не сприяє пошуку партнера, але дослідники припускають, що вудильники прийняли нові стратегії розмноження, щоб процвітати в цьому безликому ландшафті.
Капський вудильник, або бірманський вудильник (фото: Вікіпедія)
Ці риби знаходять один одного за запахом. «У самців такі гігантські ніздрі. Це наукова фантастика. Ми думаємо, що вони вловлюють феромони», - сказав Браунштейн.
Коли вудильник зустрічає у темряві потенційного партнера, він не хоче його відпускати. Іноді самці тимчасово прикріплюються до самок, які значно більші. "Диморфізм просто смішний", - сказав Браунштейн. "У деяких випадках самці становлять 1/100 розміру самок".
А іноді самці зливаються зі своїми партнерками назавжди, стаючи статевими паразитами, зливаючись із тілами самок. У деяких видів із самкою зливається лише один самець, а в інших випадках до самки можуть прикріплюватися кілька самців.
Чорнобрюхий вудильник (фото: Вікіпедія)
Ця унікальна репродуктивна стратегія є результатом недоліків імунної системи. Зазвичай адаптивна імунна система розпізнає та знищує чужорідні клітини. Але втрата цих імунних функцій дозволяє самці прийняти самця як частину свого тіла, живлячи його своєю кров'ю. Він, своєю чергою, служить постійним банком сперми.
Дослідники вважають, що дегенерація імунної системи та сприяння статевому паразитизму були корисні в цей період радикальних змін в екосистемі, дозволивши вудильникам піти в безликі глибини і перетворитися на дивовижних істот, які сьогодні населяють глибини океану.
Глибоководний вудильник-зірковий (фото: Вікіпедія)
До речі, раніше ми писали хто такий бінтуронг, незграбний кото-ведмідь.
А також писали публіковали топ-6 найрозумнших птахів, що вміють говорити.
Під час написання матеріалу було використано джерела: LiveScience, Animal World, Animalia.bio і Вікіпедія.