Секрети спілкування. Як налагодити розмову з дитиною, яка не хоче говорити

Насправді як запевняють експерти, вам не потрібен досвід виховання або викладання, щоб створити позитивний зв'язок з дитиною. Ви теж колись були дитиною і якщо зможете згадати цей час, у вас вийде поговорити з будь-якою дитиною, яка з'явиться поруч з вами в певних ситуаціях.

Експерти дали декілька порад про те, з чого почати розмову, як знайти спільні теми та як втримати зацікавленість.

Опустіться на їхній рівень

І це - буквально. Якщо ви стоїте, спробуйте присісти або встати на коліно, щоб ваші очі знаходилися на рівні очей дитини. Це допоможе малечу заспокоїти. Річ у тому, що з погляду дитини, дорослий виглядає великим та сильним.

Звертання до дітей на ім'я - ще один спосіб проявити повагу та турботу. Якщо ви незнайомі, то попросіть когось вас познайомити або обережно зробіть це самостійно.

Звертайте увагу на мову тіла

Окрім уважного прислуховування до слів, дивіться на те, що дитина говорить вам невербально. Ці "невербальні сигнали спілкування", за словами соціального працівника Аліши Сімпсон-Ватт, можуть включати "вираз обличчя, вказівку, жести та мову тіла".

Також будьте уважні, бо ваше тіло теж має здатність про щось повідомляти. Намагайтеся, щоб ваша невербальна мова видавала спокій, і переконайтеся, що надаєте дитині відповідний особистий простір.

Психологи попереджають, що якщо будь-який тип перетину внутрішнього кордону станеться занадто рано, дитина, швидше за все, просто завмре і закриється.

Продовжуйте читати мову тіла дитини протягом усієї розмови. Ви можете нахилитися, щоб вислухати та встановити зоровий контакт, однак, інколи це може викликати у дитини дискомфорт. Іноді ми забуваємо, які тривожні можуть бути діти в ситуаціях з новою людиною.

Якщо ви не впевнені, чи обійми на прощання виправданні, запропонуйте дитині вибір: обійми, дайте п'ять або рукостискання. Ця стратегія зберігає їхню автономію та не змушує вас робити припущення.

Не поспішайте заповнювати паузи

Іноді дітям потрібна хвилини, щоб подумати, що вони хочуть сказати або хочуть вони взагалі вам щось говорити.

"Дітям потрібен час, щоб опрацювати те, що їм говорять, тому, коли ви розмовляєте з дитиною, будьте терплячими та дайте їм час на відповідь", - каже Сімпсон-Ватт.

Ще одна річ, якої слід уникати - це багато питань одночасно. Діти не встигнуть обробити запит і це буде дуже схоже на допит.

Почніть з того, що розкажете про себе (я дружина вашого двоюрідного брата Кевіна) або відштовхуйтесь від спільного досвіду (я думаю, що торт виглядає смачно. Який ти любиш?).

Використовуйте зрозумілу мову

Йдеться про не про те, щоб використовувати сюсюкання або якусь спеціальну "дитячу мову", якої не існує. Вам просто потрібно підбирати слова з урахуванням аудиторії. Ваша потрібно використовувати чітку та лаконічну мову, слова які відповідають віку і не принижують.

Наприклад: "Минулого тижня я пішов на пляж та знайшов там морську зірку. А що ти любиш робити на пляжі?" або: "Ти бачив новий фільм про Людину-павука? Чи ти хотів би бути такою людиною?"

Запитуйте те, що їх цікавить

Дитині, імовірно, не буде цікаво детальний опис того, чим ви заробляєте на життя чи розмір вашого інвестиційного портфелю. Спробуйте спитати про улюблений колір, улюблений супергерой, чи є домашні тварини й що люблять робити, коли на вулиці сонячно. Завжди доцільно спробувати відкриті питання, щоб не застрягти в розмовній колії відповідей "так-ні".

Коли дитина відповідає, уважно слухайте та демонструйте свою зацікавленість кивками, усмішкою та тоном голосу. Ставте додаткові питання і не перебивайте, коли вони щось розповідають.

Якщо вас чекає певний час з дитиною, наприклад, ви будете за нею доглядати, завчасно спитайтеся, чим вона цікавиться та чим займається. Сплануйте, що будете робити: щось випікати, фарбувати, вигулювати собаку. Головоломки та ігри - теж працюють, бо спільні заходи допомагають налагодити стосунки.

Навіть невеликий жест, як роздруківка аркушів-розмальовок з персонажами, які дитині подобаються, може продемонструвати, що ви дбаєте і дасть вам можливість для розмови.