Війна розлучила мільйони сімей. Багато жінок із дітьми змушені були "відірвати" себе від рідних і шукати безпечного місця в інших регіонах чи за кордоном. Інші чоловіки й жінки пішли захищати Україну і не можуть повернутись до власних дітей допоки ворога не буде переможено.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, як найкраще допомогти дитині пережити розлуку з одним із батьків і не втратити зв'язок з рідною людиною на тлі повномасштабного вторгнення РФ.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: сайт Міністерства охорони здоров'я, Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?", ініційована Оленою Зеленською.
Діти, особливо маленькі, за своєю природою егоцентричні. Якщо тата чи мами довго немає поруч, вони можуть не розуміти реальних причин і відчувати, буцімто їх залишили навмисно.
Внаслідок таких думок у дитини може формуватися стійке відчуття, нібито вона зробила щось не так і її "карають".
В умовах війни дитині особливо важливо регулярно чути:
Навіть якщо вам здається, що дитина - замала для по-справжньому відвертих розмов, завжди будьте з нею чесною. Ставтеся до неї, як до маленького дорослого, адже діти відчувають фальш всіма фібрами душі.
Пояснюючи, що зараз відбувається в нашій країні:
Регулярний фізичний контакт з батьками для дитини дуже важливий. Коли одного з них немає поруч, інший буквально "працює за двох".
Намагайтесь частіше обіймати дитину, пестити, цілувати, брати на руки, або ж просто сидіти (валятися в ліжку) поруч. Приділяйте увагу її тимчасовим захопленням, грайте разом, ходіть на прогулянки.
Підтримуйте дитину (ілюстративне фото: Freepik)
Діти часом можуть не розуміти, що саме з ними відбувається. Задача батьків - особливо під час розлуки з іншими членами сім'ї - розмовляти з дитиною про її відчуття й переживання.
Важливо, щоб дитина озвучувала свої емоції, проговорювала те, що її турбує, розповідала, чим викликані ті чи інші хвилювання.
При цьому дорослому потрібно не просто слухати, а співпереживати й намагатися розрадити. Цілком нормально зізнатися малюкові, що ви теж сумуєте за татом (мамою), що ви теж втомилися жити не вдома (якщо ви змушені були залишити домівку), що ви теж хвилюєтесь за ваших рідних, які зараз не з вами...
Водночас не забувайте пояснити, що все, що зараз відбувається - заради вашої безпеки. А тато (мама) захищає країну (працює вдома на перемогу) і радіє, що ви маєте шанс на відносно спокійне життя.
Будь-яку емоційну напругу важливо перетворювати на дію. Це допоможе подолати відчуття безпорадності, зменшить тугу за рідною коханою людиною.
Можна, наприклад:
Під час розлуки складно всім. Але дітям - особливо, адже вони з дитинства звикають до рідних людей і їхньої необмеженої уваги.
На тлі війни, перебуваючи далеко від чоловіка (дружини), намагайтесь за можливості підтримувати телефонний або відеозв'язок. Важливо, щоб дитина брала в цьому безпосередню участь і розповідала татові (мамі), які зараз далеко від неї, про свої буденні справи, мрії, переживання і т. ін.
Не обов'язково робити це щодня. Можна домовлятися про дні та час для подібного спілкування наперед. Головне тут не кількість, а якість.
У розмові з дитиною важливо не просто запитувати "як справи", "що ти робив/робила", а й говорити про конкретні речі (теми), що захоплюють дитину.
Тато (мама) може розповідати, як минув його (її) день, що він (вона) робили, відколи спілкувались з дитиною востаннє, малечі можна навіть читати невеличкі казки, оповідання чи пізнавальні історії.
З підлітками можна домовлятися переглянути один і той самий фільм, прочитати книгу (або ж якусь її частину), а потім обговорити побачене чи прочитане.
У декого обставини складаються так, що дзвінки (відеодзвінки) проводити важко. Тоді тато (мама) може записувати невеличкі "буденні" відео, як він (вона) іде вулицею, як годує котика чи собаку, як готує собі якусь страву...
Це дозволить дитині зосередитися на тому, що один із батьків робить зараз, а не на тому, що тато (мама) зараз далеко.
Дуже важливо не втрачати надії, мріяти та планувати, що ви робитимете разом із татом (мамою), коли знову зустрінетеся.
Для того, щоб дитина відчувала себе важливою частиною сім'ї, тато (мама) може попросити її робити щось замість нього (неї), допоки вони перебувають в розлуці. Дитині можна запропонувати допомагати мамі (татові) з покупками (писати список необхідного, ходити разом у магазин, доносити продукти додому), мити посуд, прибирати пил, поливати квіти тощо.
Дитина відчуватиме, що вона робить щось корисне й почуватиметься спокійніше.
Для підлітків теж дуже важливо відчувати свою значущість для інших, щоб підвищити впевненість у собі.
Підтримуйте дитину (ілюстративне фото: Freepik)
Дітям важливо відчувати себе частиною колективу. Перебуваючи в розлуці з татом чи мамою, які пішли на фронт (залишились вдома далеко від вас), дитині, особливо підлітку, можна запропонувати підтримати наших воїнів і зробити все можливе для якнайшвидшої перемоги.
За можливості, долучіться разом із дитиною до:
Відчути себе корисним і "наблизитись" до тата чи мами, яких дуже бракує, допоможе будь-яка волонтерська робота, або ж опіка над іншими людьми чи навіть тваринами.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як обрати психолога, який допоможе, а не тільки "викачає" гроші.
Читайте також, що потрібно знати батькам, аби не довелось потім ходити з дитиною по лікарях.