Як допомогти дитині пережити розлуку з одним із батьків під час війни: експертні поради

Нагадуйте про любов

Діти, особливо маленькі, за своєю природою егоцентричні. Якщо тата чи мами довго немає поруч, вони можуть не розуміти реальних причин і відчувати, буцімто їх залишили навмисно.

Внаслідок таких думок у дитини може формуватися стійке відчуття, нібито вона зробила щось не так і її "карають".

В умовах війни дитині особливо важливо регулярно чути:

• що її люблять
• що вона - найкраща (найдорогоцінніше, що є в батьків)
• що нічого поганого вона не зробила, а розлука є наслідком вимушених дій
• що мама (тато) на неї не ображається, але зараз у країні війна і її потрібно захищати навіть попри розлуку з рідними
• що мама (тато) захищає Батьківщину і робить все можливе для того, щоб мир настав якнайшвидше і сім'я знову жила разом
• що мама (тато) виїхали з України (чи переїхали в іншу локацію), щоб вберегти життя і дозволити іншому з батьків не хвилюватися за коханого сина (доньку)

Будьте чесними

Навіть якщо вам здається, що дитина - замала для по-справжньому відвертих розмов, завжди будьте з нею чесною. Ставтеся до неї, як до маленького дорослого, адже діти відчувають фальш всіма фібрами душі.

Пояснюючи, що зараз відбувається в нашій країні:

• не обіцяйте нездійсненного (що війна от-от закінчиться, що тато (мама) повернуться вже дуже-дуже скоро і т.ін.)
• не "перенавантажуйте" дитину зайвими деталями про сувору реальність
• не розповідайте про найгірші сценарії (навіть щоб підготувати до можливої втрати)
• давайте відповіді на запитання дитини чесно, проте без "нагнітання" емоцій

Не уникайте фізичного контакту

Регулярний фізичний контакт з батьками для дитини дуже важливий. Коли одного з них немає поруч, інший буквально "працює за двох".

Намагайтесь частіше обіймати дитину, пестити, цілувати, брати на руки, або ж просто сидіти (валятися в ліжку) поруч. Приділяйте увагу її тимчасовим захопленням, грайте разом, ходіть на прогулянки.

Підтримуйте дитину (ілюстративне фото: Freepik)

Не блокуйте емоцій

Діти часом можуть не розуміти, що саме з ними відбувається. Задача батьків - особливо під час розлуки з іншими членами сім'ї - розмовляти з дитиною про її відчуття й переживання.

Важливо, щоб дитина озвучувала свої емоції, проговорювала те, що її турбує, розповідала, чим викликані ті чи інші хвилювання.

При цьому дорослому потрібно не просто слухати, а співпереживати й намагатися розрадити. Цілком нормально зізнатися малюкові, що ви теж сумуєте за татом (мамою), що ви теж втомилися жити не вдома (якщо ви змушені були залишити домівку), що ви теж хвилюєтесь за ваших рідних, які зараз не з вами...

Водночас не забувайте пояснити, що все, що зараз відбувається - заради вашої безпеки. А тато (мама) захищає країну (працює вдома на перемогу) і радіє, що ви маєте шанс на відносно спокійне життя.

Перетворюйте переживання на дії

Будь-яку емоційну напругу важливо перетворювати на дію. Це допоможе подолати відчуття безпорадності, зменшить тугу за рідною коханою людиною.

Можна, наприклад:

• запропонувати зробити для тата (мами) якийсь подарунок, сувенір, оберіг
• приготувати його (її) улюблену страву, сфотографувати (записати процес на відео) і надіслати
• намалювати разом картину, зробити аплікацію
• вивчити віршик (пісню), аби потім розказати чи заспівати татові (мамі) тощо

Намагайтесь підтримувати зв'язок

Під час розлуки складно всім. Але дітям - особливо, адже вони з дитинства звикають до рідних людей і їхньої необмеженої уваги.

На тлі війни, перебуваючи далеко від чоловіка (дружини), намагайтесь за можливості підтримувати телефонний або відеозв'язок. Важливо, щоб дитина брала в цьому безпосередню участь і розповідала татові (мамі), які зараз далеко від неї, про свої буденні справи, мрії, переживання і т. ін.

Не обов'язково робити це щодня. Можна домовлятися про дні та час для подібного спілкування наперед. Головне тут не кількість, а якість.

У розмові з дитиною важливо не просто запитувати "як справи", "що ти робив/робила", а й говорити про конкретні речі (теми), що захоплюють дитину.

Тато (мама) може розповідати, як минув його (її) день, що він (вона) робили, відколи спілкувались з дитиною востаннє, малечі можна навіть читати невеличкі казки, оповідання чи пізнавальні історії.

З підлітками можна домовлятися переглянути один і той самий фільм, прочитати книгу (або ж якусь її частину), а потім обговорити побачене чи прочитане.

"Скорочуйте" відстань завдяки буденним справам

У декого обставини складаються так, що дзвінки (відеодзвінки) проводити важко. Тоді тато (мама) може записувати невеличкі "буденні" відео, як він (вона) іде вулицею, як годує котика чи собаку, як готує собі якусь страву...

Це дозволить дитині зосередитися на тому, що один із батьків робить зараз, а не на тому, що тато (мама) зараз далеко.

Дуже важливо не втрачати надії, мріяти та планувати, що ви робитимете разом із татом (мамою), коли знову зустрінетеся.

Діліться обов'язками

Для того, щоб дитина відчувала себе важливою частиною сім'ї, тато (мама) може попросити її робити щось замість нього (неї), допоки вони перебувають в розлуці. Дитині можна запропонувати допомагати мамі (татові) з покупками (писати список необхідного, ходити разом у магазин, доносити продукти додому), мити посуд, прибирати пил, поливати квіти тощо.

Дитина відчуватиме, що вона робить щось корисне й почуватиметься спокійніше.

Для підлітків теж дуже важливо відчувати свою значущість для інших, щоб підвищити впевненість у собі.

Підтримуйте дитину (ілюстративне фото: Freepik)

Допомагайте країні, як можете

Дітям важливо відчувати себе частиною колективу. Перебуваючи в розлуці з татом чи мамою, які пішли на фронт (залишились вдома далеко від вас), дитині, особливо підлітку, можна запропонувати підтримати наших воїнів і зробити все можливе для якнайшвидшої перемоги.

За можливості, долучіться разом із дитиною до:

• плетіння маскувальних сіток
• виготовлення окопних свічок
• виготовлення енергетичних батончиків для військовослужбовців

Відчути себе корисним і "наблизитись" до тата чи мами, яких дуже бракує, допоможе будь-яка волонтерська робота, або ж опіка над іншими людьми чи навіть тваринами.