Нещодавно Frontend-розробниці запропонували вакансію прибиральниці в ізраїльській клініці. Ця ситуація розбурхала мережу. Виявляється, ІТ-фахівцям часто пропонують роботу не за фахом, а інколи навіть кличуть працювати операторами контактних центрів, що в народі зветься "офісом".
Про те, чому працедавці мають міняти підхід до робітників, що відбувається зараз з ринком праці, у колонці для РБК-Україна (проект Styler) розповів PR-менеджер Work.ua Максим Пилипенко.
В ІТ зараз справді "не ахті". У той час як ринок праці майже відновився за кількістю вакансій, дослідження показує, що в ІТ відновлення станом на червень 2023 року складало 57%. Тобто роботи менше, ніж було до повномасштабної війни.
Причина - глобальна рецесія, технологічні гіганти минулого року вдавались до скорочення штату. Кажуть, що не останню роль у цьому зіграла і поява штучного інтелекту. Але основна причина - зменшення кількості контрактів з іноземними бізнесами у зв’язку з воєнними ризиками (електропостачання, зв'язок, мобілізація персоналу).
Особливо скрутно зараз джунам і фахівцям з невеликим досвідом. Якщо конкуренція шукачів за роботу сягнула рівня 2021 року, коли був ринок шукача, то на вакансії програмістів конкуренція в рази вища.
На вакансію вже згаданого Frontend-розробника конкуренція у 30 разів перевищує середні показники ринку - понад 300 відгуків на вакансію. ІТ-рекрутери говорять, що у перші години публікації вакансії надходить до 50 відгуків від джунів, а за добу може бути понад 100 відгуків.
Щодо ринку праці взагалі, там ситуація інакша. До повномасштабного вторгнення на Work.ua було понад 100 000 вакансій. У момент вторгнення їх кількість драматично впала більш ніж в 10 разів. Мінімальна позначка була 6 000 вакансій. Півтора року потому у серпні 2023 року зафіксовано рекордну кількість - понад 102 000 вакансій.
Ринок праці максимально наблизився до відновлення. Проте структурно та географічно він відновлюється нерівномірно. Є категорії роботи, які відновились на 57%, як ІТ, а є категорії, які відновились більше, ніж було до повномасштабного вторгнення - "Готельно-ресторанний бізнес, туризм" (149%). Щодо географічного розподілу - на заході України роботи в півтора раза більше, ніж було до лютого 2022 року. Примітно, що у Закарпатській області майже вдвічі більше роботи.
З точки зору шукача - ситуація сприятлива. Робота є, можна вибирати куди й ким йти працювати, можна домовлятися про зарплату. До речі, середня зарплата в Україні теж зросла від початку повномасштабної війни з 15 000 до 17 500 грн. Але що краще для шукача, то не завжди так для роботодавця. Зворотний бік медалі активного відновлення ринку праці - дефіцит кадрів.
Через війну мільйони людей виїхали за кордон. Значна частка з них - висококваліфіковані кадри працездатного віку та діти. Більше мільйона людей залучено в обороні країни, які повернуться на ринок праці ветеранами після війни. За оцінкою Мінекономіки, протягом наступних 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці.
Ще одна особливість українського ринку праці - шахраї, серед яких згадані на початку "офісники". Минулого року Work.ua заблокував та видалив понад 600 вакансій від шлюбних агенцій, стрімінгових сервісів, криптошахраїв та інших, що пропонували сумнівну роботу і нечесні способи заробітку. Проте це не означає, що їхні вакансії зникли взагалі з ринку праці. Вони перекочували на інші майданчики, для яких гроші не пахнуть.
Приміром, "офісники" чітко знають свою ЦА, тому ведуть ТікТоки, створюють привабливий контент, майстерно маніпулюють інформацією, грають на людських слабкостях, світять баксами, айфонами, геліками. Словом, романтизують образ крутої роботи.
Маючи великі бюджети, шахраї ведуть агресивний найм - пропонують роботу всім підряд, у тому числі й ІТ-фахівцям.
Дефіцит кадрів змушує роботодавців залучати всі можливі й неможливі канали пошуку кандидатів та вести проактивний найм - пропонуючи вакансії фахівцям з інших сфер, які підходять за досвідом, освітою чи навичками. І тому трапляються казуси, коли ІТ-фахівцю пропонують роботу у сфері клінінгу.
Та це ще не все. У гру на українському ринку праці вступив один з найпопулярніших месенджерів - Telegram, аудиторія якого обчислюється мільйонами.
Саме там і саме в період війни й особливо зараз активно "прокачуються" канали з роботою. Найбільші ТГ-канали переливають трафік у сотні чи навіть тисячі каналів з роботою, щоб потім продавати рекламу.
Але хто буде відгукуватись на вакансії в Telegram, якщо туди приходять люди на такі заклики: "В Україні повно вакансій, де навіть новачкам платять від 1000 доларів, а більшість населення досі працює за копійки, думаючи, що без досвіду роботу не знайти, треба гарне резюме та вища освіта… Зайшли, поскролили, обрали вакансію із з/п від 30 000 грн (нижче немає) і працюєте собі в кайф. Всі пропозиції йдуть напряму від великих компаній, а податись можна навіть без резюме".
Здавалося б, у часи доступності інформації подібні заклики вже давно ігноруються людьми, бо всі мають критичне мислення. Та, на жаль, подібні ТГ-канали мають сотні тисяч підписників. Люди вірять і підписуються. Роботодавці купують рекламу.
У кінці має бути якась мораль. Але її не буде. Будуть лише три поради:
Сам собі кажу і вас закликаю.
Читайте також про те, скільки має працювати вчитель в Україні, щоб купити iPhone 15.