Інфекціоніст Сергій Крамарьов: До 12 років діти часто хворіють, і це може бути умовною нормою

– Чому діти частіше за дорослих хворіють на гострі респіраторні інфекції?

– У дітей дозрівання імунної системи відбувається досить повільно. У дитини імунна система досягає рівня імунної системи дорослої людини у віці 10-12 років. До цього віку дитячий організм не здатен швидко синтезувати інтерферони, які є першою лінією захисту людини у разі вірусних інфекцій.

У дорослої людини ця лінія захисту вмикається в перші два дні від інфікування вірусом, а в дітей цей процес може зміститися на 3-5-й день. Тобто вироблення інтерферону запізнюється, вірус в організмі встигає накопичуватися, і виникає вірусна інфекція.

Крім того, у дітей недостатнім є синтез імуноглобулінів, насамперед секреторних імуноглобулінів А, які також є першою лінією захисту від інфекцій.

Важливим є й таке поняття, як бар’єрна функція слизових оболонок. Вона є в дихальних шляхах, у шлунково-кишковому тракті. Тобто сама слизова оболонка перешкоджає проникненню вірусів і бактерій. І ця бар’єрна функція у дітей не розвинена так, як у дорослих, тому віруси й бактерії легше проникають у клітини. Щоб реалізувалася їх патогенна дія, треба, аби вони прикріпилися до клітин слизових оболонок, а потім проникли всередину цих клітин. І тоді розвивається захворювання.

Є й епідеміологічні причини захворюваності. У дитсадку чи школі неминучі тісні контакти з іншими дітьми і скупчення. У дорослих зазвичай немає таких скупчень, як у дитячих колективах. І внаслідок таких скупчень полегшується передача збудників респіраторних інфекцій.

Фактично можна сказати, що протягом перших 10-12 років життя імунна система дітей вчиться реагувати на патогени, які можуть викликати захворювання. Вона тренується, набуває імунологічної пам’яті, тому діти хворіють частіше, ніж дорослі. Що старша дитина, то більше в її імунної системи "досвіду" в боротьбі з різними інфекційними патогенами.

Варто зауважити, що часті, рекурентні (тобто повторювані) респіраторні захворювання у дітей у більшості випадків є умовною нормою.

Діти частіше за дорослих хворіють на ГРВІ (ілюстративне фото: Freepik)

– Тож коли можна вважати, що в дитини, яка часто хворіє, проблем зі здоров’ям немає?

– По-перше, якщо рекурентні респіраторні інфекції спостерігаються в холодний період року, тобто восени і взимку. У період пізньої весни і влітку дитина не хворіє.

По-друге, між епізодами гострих респіраторних інфекцій дитина почувається здоровою.

У неї немає додаткових симптомів, що могли б свідчити про більш тяжкі захворювання, які можуть спочатку проявлятися як респіраторні інфекції. Наприклад, йдеться про бронхіальну астму, муковісцидоз, туберкульоз, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, імунодефіцит.

Якщо немає ані суб’єктивних, ані об’єктивних супутніх симптомів, тобто на рентгенографії органів грудної клітки чи під час аускультації (вислуховування) не виявлено патологічних змін, можна говорити, що в дитини просто відбувається нормальне дозрівання імунної системи.

– А коли на здоров’я дитини треба звернути увагу?

– Перший сигнал: дитина хворіє впродовж усього року, а не тільки в холодний період.

Другий: дитина відстає у фізичному розвитку від своїх однолітків.

Третій: у дитини є проблеми з ротоглотковим кільцем, а саме в неї збільшені мигдалики, аденоїди, є поліпи носа.

Такі діти потребують консультації лікаря.

Крім того, є діти з деформацією грудної клітки. Це може призводити до неповноцінного функціонування легень та дихальних шляхів і, як наслідок, полегшувати проникнення в організм збудників респіраторних інфекцій.

Також є дуже невеликий відсоток дітей із порушеннями роботи безпосередньо імунної системи, тобто з імунодефіцитом. Такі порушення варто запідозрити, якщо в дитини два і більше разів на рік виникають так звані системні захворювання, насамперед бактеріальні. Наприклад, це синусити, менінгіти, пневмонії, сепсис. У таких випадках треба звернутися до дитячого імунолога і зробити імунограму. Слід також проконсультуватися з лікарем, якщо в когось із членів родини був первинний імунодефіцит.

– Скільки епізодів респіраторних захворювань на рік є умовною нормою?

– Сталої цифри на сьогодні немає. Найбільш прийнятними є такі показники: до 5 років - 6-8 епізодів на рік, від 6 до12 років - 2-4 епізоди на рік.

Американські фахівці вважають нормою навіть 10-12 разів на рік без супутніх проявів і говорять, що така захворюваність може бути індивідуальною особливістю організму дитини. Вони навіть стверджують, що немає потреби рахувати кількість цих епізодів. На їхню думку, важливо звертати увагу на загальний стан здоров’я дитини і своєчасно реагувати на ознаки, які б свідчили, що часті респіраторні захворювання виникають не просто так, а сигналізують про більш серйозну патологію.

– Як лікувати респіраторні інфекції і як запобігти їх повторенню? Що рекомендують лікарі і що можуть зробити батьки?

– Якщо говорити про лікування, то воно є симптоматичним. За потреби лікарі призначають антибіотики, адже у 60-70% випадків йдеться про вірусно-бактеріальні асоціації. Тобто якщо є ознаки приєднання бактеріальної інфекції, дуже важливо додатково застосовувати антибіотики за призначенням лікаря.

Якщо говорити про запобігання повторним захворюванням і про зменшення їх кількості, то перший напрям - це стиль життя батьків. Адже, крім особливостей імунної системи, є й зовнішні чинники, які можуть призводити до збільшення частоти респіраторних інфекцій.

Наприклад, куріння батьків може негативно впливати на слизові оболонки дітей. Важливим є мікроклімат у приміщеннях, де перебувають діти, а саме оптимальні вологість і температура. На слизові оболонки негативно впливають сухе або ж занадто вологе повітря і висока температура у приміщенні, тож на це треба звертати увагу.

Слід подбати про раціональне та вітамінізоване харчування.

І, звісно, за можливості треба уникати великих скупчень людей у холодний період року. При цьому в жодному разі не варто ізолювати дитину від однолітків, як роблять деякі батьки.

Зараз у нашій країні з об’єктивних причин у дитячих колективах менше традиційних свят, "ранків", де б скупчувалися діти, але натомість з’явилася проблема тривалого перебування великої кількості дітей в укриттях під час повітряних тривог.

І для профілактики рекурентних респіраторних інфекцій важливим заходом є вакцинація.

Якщо говорити про бактерії, то насамперед дитину треба захистити від ураження пневмококом і гемофільною паличкою. Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень обов’язковим є щеплення проти гемофільної палички (Hib-інфекції) і рекомендованим - проти пневмококової інфекції.

Календар профілактичних щеплень

Інший напрям профілактики - застосування бактеріальних лізатів, які ще називають оральними вакцинами. Ці препарати містять антигени збудників, які викликають респіраторні захворювання. У відповідь на антигени в організмі виробляються антитіла, і так формується захист. Проте на відміну від традиційних вакцин цей захист нетривалий.

Тому бактеріальні лізати рекомендують застосовувати двічі на рік, наприклад восени і навесні, якщо в дитини протягом року виникає багато епізодів респіраторних інфекцій.

Є й практика застосування респіраторних пробіотиків. До їх складу входить мікрофлора, яка міститься в ротовій порожнині і верхніх дихальних шляхах здорових людей. Ці бактерії сприяють тому, що патогенна дія збудників, які спричиняють респіраторні інфекції, не реалізується.

Для дітей також рекомендують застосування вітамінів D і C. Вітамін D призначають і дітям, у яких за результатами лабораторних аналізів є його дефіцит.

Всесвітня організація охорони здоров’я для запобігання повторним епізодам респіраторних інфекцій також рекомендує приймати добавки цинку.

Треба пам’ятати, що напрям профілактики респіраторних захворювань у дитини має призначати лише лікар.

– Чи варто застосовувати для профілактики так звані противірусні препарати?

– Якщо говорити про сучасні препарати, то є противірусні препарати прямої дії (ті, що діють безпосередньо на вірус-збудник) тільки проти грипу і COVID-19. Проти інших респіраторних інфекцій противірусних препаратів прямої дії немає.

Є препарати опосередкованої дії, які сприяють тому, щоб організм боровся з вірусом. Наприклад, це препарати, які підвищують синтез інтерферону, секреторних імуноглобулінів А. Ці препарати часто помилково називають противірусними, але вони лише активують імунну систему у разі ураження збудником захворювання. І для профілактики їх застосовувати не слід - вони призначені тільки для лікування.

– За даними Міністерства охорони здоров’я, цього року в Україні на кір захворіло у 5 разів більше людей, ніж торік. Про зростання захворюваності і навіть смертності через кір, а також про зниження показників вакцинації говорять і у Всесвітній організації охорони здоров’я. В Україні багато дітей пропустили і продовжують пропускати планове щеплення через війну та переїзди. Яка наразі ситуація з кором?

– Ситуація з кором справді небезпечна. Рівень охоплення щепленням проти кору знизився, і на сьогодні він не перевищує 70%. Щоб запобігти спалахам, треба досягти показника 90-95%. А в Україні вже є прошарок дітей, які пропустили перше чи друге щеплення.

Спалахи кору в нашій країні виникають кожні 5-6 років. Останній спалах був у 2018-2019 роках. Якщо додати 6 років, то якраз ми й виходимо на 2024 рік. І МОЗ та Центр громадського здоров’я застерігають, що в країні може бути спалах кору.

Проблема з недостатньою вакцинацією є не тільки в Україні. Пандемія COVID-19 призвела до зниження рівня охоплення щепленням у багатьох країнах світу. У Великій Британії фахівці навіть говорять про те, що в їхній країні можлива епідемія кору.

Основний захист від цього захворювання - вакцинація.

Вакцина проти кору, паротиту і краснухи (КПК) захищає одразу від цих трьох інфекційних захворювань. А вакцинація КПК є обов’язковою згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

Щоб запобігти спалаху кору, в Україні минулого року було організовано загальнонаціональну кампанію з "наздоганяючої вакцинації" для дітей, які внаслідок зміни місця проживання чи з інших причин пропустили планові щеплення.

– А чим небезпечний кір?

– Кір - це одне з найтяжчих захворювань у дітей.

У вірусу кору є дві небезпечні властивості.

Перша - це нейротропність. Відбувається ураження нервової системи, унаслідок чого можуть виникати тяжкі запалення головного мозку - енцефаліти. Більш тяжких енцефалітів, ніж корові, за свою 40-річну практику я не зустрічав. Якщо дитина й буде жити після перенесеного корового енцефаліту, вона залишиться інвалідом.

Друга властивість вірусу кору - це його імуносупресивна дія, тобто пригнічення імунної системи. На тлі кору легко відбувається нашарування вторинних бактеріальних інфекцій, причому навіть упродовж пів року після перенесеного кору. Як наслідок, дитина може захворіти на тяжку пневмонію, сепсис тощо і померти від ускладнень.

Тому ще раз наголошую, що єдиний дієвий захист - це вакцинація. І про своєчасні щеплення своїх дітей повинні подбати насамперед батьки.

Єдиний дієвий захист від кору - вакцинація (ілюстративне фото: Freepik)