Ігор Кондратюк: Колись Росія стане нормальною і наші артисти зможуть там виступати

У березні (якраз на ваш день народження) російський снаряд влетів вам у двір. Як ви пережили початок великої війни?

З тим зальотом… То була метафорична історія. Бо в кожну українську сім'ю залетів снаряд. Кому фізично, а кому емоційно - у тому розумінні, що їхні рідні воюють.

Ми вже майже забули цю історію. Поставили вікна, а все інше після війни відбудуємо.

Ми виїхали з дому другого березня, коли від нашого села за 15 кілометрів були російські танки. Два місяці ми провели у Львові й повернулись після звільнення Київщини.

Як ваша сім'я зараз? Чим займаються ваші діти?

Моя донька зараз навчається в США (Поліна вивчає авіаційно-космічну інженерію у одному з американських вишів - ред.).

Сини (Данило і Сергій - ред.) роблять свої маленькі бізнеси. Донатять, монтують якісь соціальні ролики.

Поки ніхто не служить. Ми всі у четвертій хвилі мобілізації. Якщо надійде черга, то і я піду.

Я спеціаліст по радіолокаційній станції. Вивчав це ще в радянські часи. Думаю, що в теоретичному плані нічого не застаріло, хоча техніка тепер нова...

Ігор Кондратюк з родиною (фото: facebook.com/kondratjukigor)

Тобто емоційно ви готові піти на фронт?

Мені здається, що емоційно вже немає людей, які готові або не готові. Буде потрібно - всі будемо в ТрО, або в інших підрозділах Сил оборони. Окрім тих, хто виїхав з країни, рятуючись від війни. І я не можу їх засуджувати. Чув від одного військового, що людина, яка не вміє і не хоче воювати - небезпечна для тих, з ким вона воює пліч-о-пліч.

Ментально ми всі розуміємо, що та ракета, яка прилетіла у під'їзд Дніпра, може прилетіти в кожен будинок у цій країні, включаючи й мій...

Я, як і більшість людей, відчуваю дискомфорт через те, що хочеться бути кориснішим, ніж є. З самого початку війни збираю кошти на свої волонтерські картки, купую машини, рації, тепловізори, дрони, Starlink, генератори, навіть автомобільні шини та антидронну рушницю.

Одним словом, все те, що роблять великі фонди, роблять і численні товариства фейсбучних друзів. За що Facebook, до слова, іноді нас банить, і навіть видаляє акаунти: наша визвольна війна не вписується в бізнес-план Цукерберга!

Ви родом із Херсонщини. Як відреагували на звільнення Херсону і чи хтось із ваших близьких був під окупацією?

Досі є... Ті хто зараз там, розповідають мало. Ми питаємо тільки про здоров'я. Небезпечно говорити про якісь історії, пов’язані з окупантами. Бо вони вираховують і залякують. Родичам дуже важко, але тримаються.

Звільнені території починають відбудовувати, але ж життя там не мед. Села понівечені, мости зруйновані... Херсон зараз дуже сильно страждає. З лівого берега окупанти його обстрілюють до ста разів на день...

Росія ментально досі - це середньовічна Московія. І вона це продемонструвала в Херсонській області.

Ігор Кондратюк навіть у 60 готовий захищати країну зі зброєю в руках (фото: РБК-Україна)

Зараз маємо величезний сплеск у культурі. З’явилось багато патріотичних пісень. Чи не призведе це до обмеженості у темах?

Це є музика воєнного часу. Вона є рефлексією творців на те, що вони і соціум країни переживають.

Після війни залишаться твори, які будуть надовго в репертуарах наших артистів. А деякі забудуться, але це природна історія.

Можете назвати композиції, які точно будуть хітом навіть за 50 років?

Пісня "Буде тобі враже так, як відьма скаже" на слова Людмили Горової - це хітяра однозначний, мотивуючий та надихаючий. "Червона калина" хоч не нинішніх часів, але вона отримала друге дихання завдяки Хливнюку.

Боюсь, що не всіх можу згадати, бо не дуже досліджую цей період з точки зору професійної.

Навіть, якщо якусь частину сьогоднішньої музики забудуть через 5 років, вона зараз грає важливу роль у радіоефірі. А він, слава Богу, очищений від російських виконавців.

Колись кількість наших треків перетвориться в якість, хтось отримає перше "Греммі". Я вангую, що колаба Хливнюка з Pink Floyd може отримати спеціальну нагороду. Бо Девід Гілмор і компанія вийшли з небуття для того, аби записати такий важливий трек для України.

Такі премії важливі, чи це вже пережитки минулого?

Це орієнтир для музикантів, в якому напрямку гребти, щоб були відзнаки, ротації.

Якщо не орієнтуватись на те, що зараз в тренді - ти ніколи не заробиш гроші і будеш андерграундним співаком, композитором чи автором.

Як ви охарактеризуєте наш шоу-бізнес? Вірите, що виконавці, які працювали на ринок РФ, розкаялись й зрозуміли свою помилку? У них є шанс на реабілітацію в очах українців?

Частина українців так і не дійшли до тями і вони для себе все вирішили. Вони з Росією назавжди, до скону. Вони навіть і не будуть пробувати реабілітуватись. Воно їм до дупи. Так само, як вони нам зараз ті співачки.

Після нашої перемоги колись Росія стане нормальною країною. І наші артисти знову там зможуть виступати. Це як з гітлерівською Німеччиною колись. Зараз всі артисти світу їздять туди, забувши, що там були концтабори, Гітлер і так далі.

Час вилікує все, в тому числі і рашистську Росію. А зараз російський фашизм процвітає.

Думаєте, що в Росії може бути світле майбутнє?..

Так. Питання в тому, коли воно може бути. Скоріш за все, я до цього не доживу. Тому що це занадто проклята територія і занадто багато століть диктатори, що нею правили, вивели велике поголів’я рабів. Там інакше неможливо було. Тільки батогом, вбивствами, ГУЛАГами... А пряники отримував лише невеличкий прошарок підлабузників.

І все ж. Чи варто зірок-зрадників позбавляти державних нагород або забирати громадянство?

Вони перестали бути громадянами України, коли допустили своє перебування на стороні ворога.

Зеленський вже ввів проти таких зірок санкції. Чув, що Ані Лорак позбавлена всього, що мала в Україні... Хоча вона виконувала непогані пісні і вони подобались…

Повалій, Лорак, Сєдакова - їхнє громадянство вже де-факто не українське. Хай живуть, де живуть. Мені на них глибоко плювати. Так як їм на всіх нас, бо вони обрали сторону агресора. Їм подобаються ті, хто вбиває українців, а не українці.

Кондратюк впевнений, що пісні про війну сьогодні вкрай важливі (фото: РБК-Україна)

Зараз у світі величезний попит на все українське. Що б ви порадили послухати іноземцю, щоб скласти враження про українську музику?

Останній кліп Kalush Orchestra зняли з Арнольдом Шварцнегером (колишній губернатор Каліфорнії звернувся до українців на початку відео на пісню "Shchedryi Vechir" - ред.). Отже він радить їх слухати. Звичайно американським реперам буде смішно - це для них більше як екзотика.

Для мене вся українська музика є такою, яка характеризує нас. А це - KAZKA, Kalush, Святослав Вакарчук, Олег Скрипка, Тіна Кароль, The Hardkiss.

На всіх цих Давоських форумах варто було б роздавати диски з українською музикою. Мабуть зроблю таку добірку для іноземців, які зацікавилися Україною.

На жаль, цей інтерес до нас пов’язаний з війною. Всі в шоці, що у XXI столітті відбувається грандіозна війна, яка вже порівнюється з Другою світовою за інтенсивністю проведення бойових дій.

Планета Земля нарешті зрозуміла, що таке Україна і чим вона відрізняється від Росії. Але краще б ми заявили про себе іншими звитягами - космічною, спортивною (хоча саме спортсмени - це єдиний клас українських громадян, яких знають за кордоном).

Значною мірою завдяки цьому й Kalush Orchestra перемогли на Євробаченні. Принаймні у глядацькому голосуванні.

Щодо Євробачення… Підтримуєте рішення провести конкурс у Великій Британії?

Так, бо нереально гарантувати безпеку у нас, поки йде війна. Хіба в Закарпатті… Хоча, якщо ворог захоче залякати, то він це зробить.

Британія - одна з країн-засновниць. Тому логічно, що проведуть у них. Українці все одно виступатимуть у фіналі, тому нічого не втратять, хоча нам й доведеться виступати на чужій сцені.

Як оцінюєте шанси українського гурту TVORCHI? Увійде у десятку?

Цьогорічна їхня пісня є слабшою за попередні їхні конкурсні пісні на Нацвідборах, як на мій смак.

Але ж так само я казав і про Go-A. Що не завадило Катерині Павленко з друзями з "Веснянкою" посісти третє місце. Тому тут будь-який експерт не спрогнозує.

TVORCHI виступлять достойно. Вони один із яскравих сучасних українських музичних проєктів. Немає значення, яке місце вони посядуть.

У вас до війни була дуже насичена творча діяльність. Який із ваших ТБ-проєктів ви б зараз хотіли повернути на екрани?

Хотілося би проїхатися містами і поспівати "Караоке перемоги". Наскільки це буде реально, коли закінчиться війна, - поки не знаю. Потрібна знімальна група і канал, який би це показав.

"Каракоке на Майдані" можна було б запустити з іншим ведучим. Наприклад, Антон Вельбой був би непоганим для цього.

"Шанс" можна було б зробити. Але не тільки для співаків.

Я з епохи, яка починалася у минулому столітті. Очевидно, це вже не ті проєкти, які би рвали глядацькі інтереси. Хіба що - як ностальгійні.

Раніше по роботі ви часто перетинались із російськими артистами. З початку великої війни хтось вам із них писав?

Ніхто! Це був для мене шок, що навіть друзі з Москви мовчали. Вони перестали зі мною спілкуватись з 2014 року. Спочатку (на початку Революції Гідності - ред.) пропонували мені прихисток, якщо все переросте у війну. Але я сказав, що підтримую Майдан, бо за демократію і проти диктатури. Але ж росіяни… Вони інші...

А з початком широкомасштабної фази війни - не писали. Це дико! Бо вони знали, що під Києвом стояли війська РФ, але навіть не поцікавились - живий я, чи ні...

Ви кажете, що вони інші... Як охарактеризуєте цю різницю у наших менталітетах?

Ми занадто волелюбні, щоб росіяни нас зрозуміли. Вони не уявляють, як це не ходити строєм і як це не вважати президента Росії тим, хто є істиною останньої інстанції.

В ХХІ столітті кордони відкриті і вони можуть поїхати і побачити, як живуть інші люди, зробити висновки… А вони на це не здатні... От рабська психологія у них є домінантною і ніщо з цим не зробиш. І це не лише моє спостереження. Ми любимо свою країну, вони – Кремль і його хазяїв.

Вони зазобмовані пропагандою і вірять, що воюють з фашистами, нацистами, самі по суті ними будучи... Вони можуть в інтернеті пошукати тверезої думки і поцікавитись, що у світі про це думають, але цього не роблять.

Росіяни вважають, що ленд-ліз в часи Другої світової, який допомагав Радянському союзу боротися з німецьким фашизмом - це класно... А зараз ленд-ліз для України, яка бореться з агресором, - то це "Захід купує Україну".

Росіяни є такою викривленою, хибною та вбивчою нацією, що це просто дико!

З 2014 року більшість українців починає відкривати очі на так званий "братський народ", Захід тільки зараз приходить до тями. У них були "кремлезнавці", але нічого не передбачили...

Росіяни, завойовуючи "лугандон", знищують Лисичанськ, Соледар, Бахмут, Сіверськодонецьк, Попасну, Волноваху. Вони розуміють, що ті проукраїнські люди, які виїхали, не повернуться туди. Значить зайде орда зі сходу. Їм пофігу, що там буде випалена земля.

І такий розрахунок вже чотири століття. Нам їх не зрозуміти. Це - плем'я Z-вбивць, руйнівників і гвалтівників, яке називається Російська Федерація.

Як ви собі пояснюєте те, що навіть ерудовані люди повірили в путінську пропаганду? От ваш кум Андрій Козлов, який родом із Луганська, довго жив і працював у Маріуполі, теж мовчить про війну. І це попри те, що його брата довелося рятувати з блокадного Маріуполя…

Андрій мені не пише, бо став заручником ФСБшного путінського режиму. А може навіть він щиро вірить у цю всю геббельсівську пропаганду. Хто зна. Не спілкуюсь... У Андрія є вибір: або не буде передачі "Що? Де Коли?", яка його годує багато десятиліть, або він буде за правду.

Він розуміє, що Маріуполь зруйнували росіяни, для яких він знімає телепередачі. Але сказавши якесь слово проти, він стане людиною, якій не буде доступу до російського телебачення.

Оці російські інтелектуали з часом зрозуміють усі жахіття цієї війни?

Я не можу назвати таких людей інтелектуалами і розумними. Тим, хто голосував після 2014 року за Путіна, нема жодних виправдань! Як можна було віддати хоча б пів голосу за нього після анексії Криму і розв’язання війни на Донбасі?

Я виріс у московській телевізійній компанії "Игра". І якщо в РФ буде загальна мобілізація, то прийдуть хлопці, з якими ми знімали програми, воювати проти нас. Може, навіть проти мене, якщо мене призвуть.

Це російська дикість. Вони залишились дикунами в 21 столітті. Дикунами з ядерною зброєю...

Найбільшою трагедією цієї війни є величезна кількість загиблих жителів Маріуполя. Їх ніхто не рахував і вже точно не порахує.

Знаю від родичів, які звідти тікали, як відбувалися поховання - людей закопували в дворах. А коли ще й завалювались два будинки, то там вже нікого не знайдеш і не порахуєш.

Кондратюк пояснив різницю між українцями і росіянами (фото: РБК-Україна)

Попри всі жахіття війни у суспільстві досі ведуться суперечки, чи варто повністю забороняти російську культуру…

Де-факто заборона російської культури відбулася у переважної більшості українців. Бо якось неприродно читати новини з фронту про руйнування українських міст, вбивства цивільних і солдатів, і при цьому дивитись якийсь російський фільм, серіал чи кліп.

Так, є люди-овочі, які це все нівелюють, і нічого з тим не вдієш.

Відмова від російської культури - це банальна гігієна, як туалетний папір... Російське вбиває. Я проти їхньої культури на наших теренах. Як мінімум під час війни, до повернення усіх українських земель і до налагодження нормальних відносин вже з іншою Росією. Не з цією, яка прагне знищити Україну.

Ми не бачили жодних протестів в російських містах... Вони бояться, що пропаде світло, стане менше "холодильника", втратять роботу. Вони мовчазні співучасники-вбивці. Була колись прекрасна фраза Олександра Галича "промолчи - попадешь в палачи"...

Не варто серед них шукати тих, хто проти війни. Одна людина там погоди не робить і навіть мільйон. Вони воліють пересидіти і перечекати, поки хтось прийде і зробить все, як має бути.

Тобто ніяких "білих" списків російських виконавців не може бути?

Ні. Аж до закінчення виплати Росією репарацій, визнання міжнародним трибуналом РФ злочинцем, покарання всієї верхівки, весь "білий список" - це той, яким можна підтертися. Так, як Росія підтерлася всіма міжнародними договорами.

Як оцінюєте дії нашої влади у культурному просторі? Чи достатньо цього мовного закону, який було прийнято влітку?

Я був хейтером цієї влади до початку широкомасштабної війни. Не розумів, чому почали толерувати російських артистів і запускати до нас Басту, Успенську, Меладзе… Але хоч зараз до влади дійшло!

Ніколи не треба молитися на владу, завжди слід дивитися на того, хто буде кращий. Інакше ми не збудуємо країну кращу, ніж вона є зараз. А поки вона ще надто неідеальна. Тупцювання на місці в XXI столітті - це смерть країни, суспільства, всього...

Багато говорять про те, що після перемоги України до нас "протягуватимуть" так званих "хороших росіян"...

В таке не вірю… Думаю, що цього категорично не можна робити! Бо розбавлення українців краплями "хороших росіян" (чи просто поганих, які тут живуть) призводить до зникнення української нації і державності. А ми цього після війни вже не допустимо ніяк.

У вас промайнула фраза "неідеальна країна". А якою ви бачите ідеальну Україну?

Ідеальна країна - так, в якій люди мають достаток. У якій є порядок в містах і селах, де є заасфальтовані дороги, оброблені поля, новітня інфраструктура, технології. Більші зарплати, більші пенсії, більший ВВП.

Все найкраще, що є на планеті Земля - це і є ідеальна Україна… Якої, звичайно, ніколи не може бути, тому що завжди знайдеться щось новіше…

У нас абсолютно паскудна освіта у школах, діти безграмотні. Епідемія і війна зробили так, що школярі не складатимуть екзамени. Ми сміялися, що люди проголосували за Януковича, який двічі сидів. А що буде з виборами, коли буде маса неосвічених людей? Може бути катастрофа! Вони голосуватимуть за Остапів Бендерів типу Олексія Арестовича, які будуть плести про баранів і пастухів.

Так, що наша країна мрій ще дуже далека до нас. Я до неї навряд чи доживу… Дай Боже здоров'я іншим дожити до неї.