Сергій одним з перших у своєму місті прийшов добровольцем, але його не взяли до війська. Він працює електромонтером на підприємстві ДТЕК і розповідає, що його станція багаторазово потрапляла під ворожий вогонь, але люди тримаються і працюють.
Про це пише РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на історію Сергія в музеї "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова.
"Я відчуваю, що приношу користь, саме заради того працюю. Енергетичний фронт - теж фронт. До того ж, я прикриваю тили, поки воює дружина-військовслужбовиця. Ворог прагне нас залякати, щоб ми зневірилися, здалися. Але хто не здається, той непереможний", - упевнений Сергій.
Чоловік розповідає, що звик до обстрілів: мовляв, люди до всього звикають. А російському війську, на думку Сергія, байдуже, куди гатити - по станції, по місту, по будинку... Попри всі ризики, він відмовляється евакуюватися та високо цінує взаємодопомогу колег.
"Колектив підтримує одне одного. Це одна сім’я. Енергетична сім’я. Ніхто не роз’їхався - і я теж сказав, що залишуся стільки, скільки треба", - розповідає Сергій.
Він дуже рідко бачить дружину і дітей, тож найбільше мріє зустрітися усією родиною, щоби відсвяткувати перемогу України.
Історія енергетика увійшла до музею "Голоси мирних", який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 110 тисяч історій.
Розкажіть свою на порталі музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.