Хто придумав святкувати Різдво 7 січня
З переходом на Новоюліанський календар дати майже всіх церковних свят змінили свої дати. Зокрема, одне з найголовніших свят Різдво Христове стало припадати на 25 грудня, а не 7 січня.
РБК-Україна (проєкт Styler) розібралося, чому так сталося та звідки з'явилася традиція відзначати Різдво 7 січня.
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: матеріал РБК-Україна "Чому Різдво тепер 25 грудня та чи примусовий цей перехід", коментар релігієзнавця Євгенія Савіська.
Хто придумав святкувати Різдво 7 січня
До того, як в Україні запровадили Новоюліанський церковний календар, християнське Різдво відзначали 7 січня, а 25 грудня - вважали католицьким. Проте це помилково.
І православні, і католики, і греко-католики відзначають Різдво в один день, але за різними календарями.
"Від часу запровадження у 1582 році Григоріанського календаря і до початку 20 століття різниця між ним та Юліанським календарем досягла 13 діб. Через це ті церкви, що дотримуються Григоріанського календаря, святкують Різдво 25 грудня, а ті, що живуть за Юліанським календарем - 7 січня", - пояснює релігієзнавець Євген Савісько.
У 1918 році відбулася революція, і Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський, тобто новий календар. Він офіційно почав діяти з 16 лютого, цей день стали вважати 1 березня.
"Проте РПЦ, а разом з нею більшість православних вірян в Україні продовжила жити за Юліанським календарем. Іноді його ще називають Староюліанським календарем, аби відрізняти від Новоюліанського календаря. Цей календар поки не має розбіжностей з Григоріанським", - додає експерт.
Він також зазначає про цікаву формулу українських протестантів. Вона звучить так: "Двічі святкуємо народження Ісуса Христа, вдвічі більше славимо Його".
Але варто пам'ятати, що точна дата народження Ісуса Христа невідома. А в Біблії є лише непрямі підказки. Саме тому дата святкування Різдва Спасителя є досить умовною та приблизною.
Новоюліанський календар
З вересня 2023 року в Україні почав діяти новий церковний календар - Новоюліанський. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році.
Експерти пояснюють, що якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським - кожних 3 323 роки.
Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю у днях. А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43 500 років. Тобто він найточніший з усіх.
Новоюліанський календар "відмотує" всі дати на 13 днів назад. Тепер дати важливих церковних свят такі:
- Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (замість 14 жовтня)
- День святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня)
- Різдво - 25 грудня (замість 7 січня)
- Щедрий вечір - 31 грудня (замість 13 січня)
- Водохреща - 6 січня (замість 19 січня)
- Стрітення - 2 лютого (замість 15 лютого)
- Івана Купала - 24 червня (замість 7 липня)
- Медовий Спас - 1 серпня (замість 14 серпня) тощо
Проте без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. Таким чином після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.
Раніше ми пояснювали, чи буде гріхом, якщо відсвяткувати Різдво двічі.
Дивіться також церковний календар на 2024 рік, щоб дізнатися, коли святкувати Великдень, Трійцю та Різдво.
Крім того, ми писали, що не можна робити з йорданською водою, щоб не осквернити її.