Фізик-ядерник Людвиг Литвинський: Реальна загроза для здоров'я у разі підриву ЗАЕС буде на межі десятків кілометрів
Днями росіяни заклали вибухівку поблизу енергоблоків на Запорізькій атомній електростанції. Тому зараз ризик диверсії на цьому атомному об'єкті високий як ніколи.
Представники влади і військові уже офіційно закликали українців максимально підготуватися до ймовірної радіаційної небезпеки… У той же час деякі телеграм-канали й ЗМІ підливають масла у вогонь, лякаючи масштабами потенційної катастрофи.
Про те, чи може стати диверсія на ЗАЕС "другим Чорнобилем", наскільки масштабним буде забруднення та чи треба населенню скуповувати дозиметри та протигази, аби захиститись від радіації, в ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна розповів доктор фізико-математичних наук, колишній працівник Інституту ядерних досліджень НАНУ Людвиг Литвинський.
— Можете простими словами описати, що саме станеться з АЕС у разі підриву вибухівки?
— Апокаліпсису не станеться. Викид радіації можливий, але це малоймовірно, що терористичний акт росіян закінчиться радіаційним викидом у середовище. З моєї точки зору, більше ризику, що цим завдадуть великої економічної шкоди Україні - виведуть з ладу один чи декілька енергоблоків, щоб ремонтна кампанія потім тривала рік або декілька років. Це за принципом, якщо АЕС не дісталась росіянам, то хай вже не дістанеться нікому.
— Які будуть масштаби катастрофи - бо дехто каже про небезпеку радіації для кількох областей, а дехто - для кількох країн. Як ви оцінюєте ймовірні масштаби поширення радіації?
— Це дуже малоймовірний сценарій. Але за ним радіація поширюватиметься навіть не на десятки, а й сотні і тисячі кілометрів, як це відбувалося на інших аваріях - Чорнобилі чи Фукусімі. Але концентрація радіація тоді вже буде низька. Реальна загроза для здоров'я при найгіршому сценарію буде на межі десятків кілометрів.
— Тобто жителі Київщини чи Заходу України можуть бути спокійні, бо туди не дійде радіація?
— Ймовірність цього існує, але концентрація у таких випадках на великих дистанціях буде низька.
— Наскільки на поширення радіації можуть вплинути повітряні маси? Чи може все забруднення піти на Крим, Донбас чи на Росію?
— Це залежить від напрямку вітру, куди понесе хмару, якщо вона виникне. В міру проходу радіоактивної хмари, частина її випаде на землю і як наслідок - густина зменшиться і відповідно чим далі, тим менше забруднення. Іншого механізму не може бути. Наголошу, що апокаліпсису не станеться навіть у найближчій зоні до АЕС.
— Є думка, що після теракту на ЗАЕС росіяни самі підірвуть АЕС у Курській області, аби звинуватити Україну і дискредитувати на світовій арені. Чи є тоді реальні загрози для нас? Це небезпечніше, ніж підрив ЗАЕС?
— Безумовно, це несе більшу загрозу. Подібна аварія на діючій атомній станції призводить до викиду короткоживучих радіонуклеїдів, яких зараз уже нема в реакторах ЗАЕС. Але якщо росіяни хочуть собі влаштувати якийсь теракт на атомній електростанції - то хай їм щастить у цьому. Але все ж таки росіяни досить жорстко дотримуються рівня безпеки.
Людвиг Литвинський запевняє, що ймовірний викид радіації на ЗАЕС не сягне рівня Чорнобильської катастрофи (скриншот)
— Також багато експертів заявляють, що сучасні АЕС мають потужні системи захисту і що навіть, якщо ракета влучить в енергоблок, то великого викиду радіації не станеться. Це так?
— Це залежить від того, яка ракета, скільки їх буде і яка мета поставлена перед тими, хто їх запускає. Загалом атомні електростанції не розраховані на ведення війни - жоден з проєктів не передбачає такого сценарію подій, що включають військові дії.
Тому діючі станції не стійкі для подібних подій. Що стосується енергоблоків ВВЕР 1000, то їх контейнмент (герметична оболонка - ред.) розрахований на падіння легкого літака, зокрема і винищувача. Але він не витримає падіння важкого літака. Що вже казати про спрямований вибух, від якого можуть бути набагато гірші наслідки.
— Ви уже наголосили, що навіть при найгірших сценаріях катастрофа не буде такою масштабною, як Чорнобильська. Але що це означає, буде менше зона забруднення, ніж на 30 км? Нижчий рівень початкової радіації?
— Безумовно викид буде не настільки великий. Повторюся, що короткоживучі радіонуклеїди вже майже за рік, поки не працює АЕС, розпалися. Тому не буде ані йоду, ані ряду благородних газів, які містяться серед продуктів ділення, тому дійсно концентрація і рівень забруднення буде менший. Але все залежить від сценарію диверсії.
Можливий рівень забруднення навіть такий як після Чорнобильської аварії, але тоді у повітрі будуть тільки довгоживучі радіонуклеїди на кшталт стронцію 90, ізотопів цезію 134 і 137.
— Вони менш небезпечні чи від них навпаки нереально захиститись цивільному населенню?
— Вони дійсно менш небезпечні, бо мають більший період напіврозпаду. Захиститись від них можливо - допомагає звичайна маска для органів дихання. І звичайно треба перебувати у закритому приміщенні із зачиненими дверима. Це обов'язково під час гострої фази диверсії чи аварії.
Але чим далі ми аналізуємо, тим більше бачимо, що ризик диверсії із радіаційними наслідками - низький. Але є ймовірність нанесення максимальної економічної шкоди.
— Зараз є багато порад для населення про те, як поводитись при радіаційній небезпеці. Чи зустрічали ви безглузду інформацію про наслідки підриву чи рекомендації, які більше шкодять ніж допомагають?
— Не можна пити йодид калій, бо це лише зашкодять вашому здоров'ю. Також немає сенсу у запобіжній евакуації чи запобіжному закриттю вікон, закупорюванню приміщень. Поки не сталося аварії, то сенсу нема. Треба мати маски для населення тих міст, які знаходяться у десятках кілометрів від ЗАЕС. Треба мати запас води і їжі. Варто мати навіть запаси йодиду калію, але тим людям, які перебувають біля інших діючих АЕС. Там його застосування буде виправдано у разі аварії.
— Чи доцільно скуповувати протигази й дозиметри? Вони допоможуть у цій ситуації?
— Ані те, ні інше не дуже буде помічним. Потужність дози визначать експерти за допомогою професійних приладів, які постійно вимірюють радіаційну ситуацію. А що стосується протигазів, то вони більш ефективні ніж маски, але вони допоможуть на короткий період, бо довго в них не походиш. Їх може потребувати персонал служби надзвичайних ситуацій, але аж ніяк пересічні громадяни. Для них достатньо перебувати у закритому приміщення, де заблоковані всі вентиляційні отвори. Але це треба робити, коли надійде інформація про радіаційну аварію. Поки цього не відбулося - у цьому немає ніякого смислу.
— Якими мають бути АЕС у майбутньому, аби максимально вберегти людство від ймовірної катастрофи? І чи можна обійтися без них?
— Абсолютно безпечних технологій на світі не існує. Будь-яка технологія потенційно небезпечна. Це стосується всіх - зокрема і атомної енергетики. Кожне наступне покоління АЕС суттєво підвищує рівень атомної безпеки. Сьогодні проєктують реактори покоління 3 і 3+, але 4-го ще поки не реалізували навіть у пілотній версії.
Після аварії на Чорнобильській АЕС залучили усіх аналітиків і проєктантів, щоб підвищити рівень безпеки. І сьогоднішня оцінка ймовірності аварії нижча у 1000 разів нижча, ніж була на початку реалізації цієї програми. Згідно з оцінками, то ймовірність аварії із розплавленням активної зони (як це було на ЧАЕС та Фукусімі - ред.) нижча за 1 аварію за 100 тис. років для одного енергоблоку. Тому великої загрози при нормальній експлуатації АЕС немає, але жоден із проєктів не передбачає ведення бойових дій.
Раніше ми розповідали про те, що треба мати вдома на випадок радіаційної аварії на ЗАЕС.
Читайте також про те, як вибрати дозиметр і скільки він коштує.