Для сім’ї Дар’ї Касьянової війна розпочиналася двічі. 2014 року родина виїхала з Донецька, у 2022 російські снаряди порушили їхнє мирне життя в Ірпені.
Програмна директорка міжнародної благодійної організації "СОС Дитячі містечка Україна" розповіла музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова, як рятувала своїх дітей та як допомагає пережити війну прийомним сім’ям.
Молодшій доньці Дар’ї на початку великої війни було два роки. Старшій - 19, для неї війна була вже другою. П'ятого березня Дар'я з чоловіком, доньками, мамою та котом поїхали з міста. Згодом дізналися, що в їх оселю влучив снаряд. Коли Дар’я дісталася заходу країни, розпочала велику роботу з допомоги.
"Поки я була в Ірпені, я готувала із колегами план розвитку нашої діяльності на території всієї України. Щодня планували роботу з евакуації та інтернатних установ, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей з дітьми з інвалідністю", - розповідає Дар'я.
Наприкінці квітня її чоловік поїхав до Ірпеня на розвідку: вдома все було в уламках, усі вікна були розбиті. У червні вся родина повернулася. За час, що минув, Дар'я з колегами розгорнула роботу на заході України: створили центри підтримки сім’ї та дітей, розміщували, надавали допомогу, у тому числі з виїздом за кордон.
"Я не маю відчуття, що завтра все закінчиться. Навіть після того, як ми переможемо, це ще надовго. Війна залишається надовго у голові, у нашій душі. Травми війни виліковні, але вони лікуються десятиліттями. Все, що я можу зараз зробити, - підтримувати тих людей, які поряд зі мною", - каже Дар’я.
Історія Дар'ї увійшла до архіву музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це масштабний архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів музею налічує вже понад 60 000 історій.