Євгенія Емеральд: Дуже багато людей пророчать мені політику

– Добрий день, Євгеніє. Дякую, що знайшли час на розмову. Перед тим, як ми перейдемо до головної частини нашої розмови, хочу запитати, як ви зараз? В якому ви стані?

Вітаю. Я вільна. Ви знаєте, коли я дивилась своє інтерв'ю, я дуже багато плакала. Мабуть, це були мої останні сльози. Як тільки я заговорила, мені стало легше. Я це відчула, і жодної хвилини я про це не шкодувала. Це був дуже складний для мене крок. Я розповідала, що готувалася до цього ще з літа.

Я ухвалила рішення боротися, адже розуміла, що якщо замовчу - не виграю. Я дуже пишаюся результатами. Дуже багато жінок пробудилися, вони щодня пишуть мені свої історії.

– Я переглянула всі інтерв'ю, які ви дали на цей час. І мені самій хочеться хронологічно зрозуміти вашу історію з Євгеном Стипанюком. З самого початку ви познайомилися на фронті.

Не зовсім так. Я була на фронті, це були останніх три місяці служби в Запорізькій області. Був нормальний зв’язок. Я вже тоді була досить медійною, журнал "Elle" написав про мене статтю, і Стипанюк це побачив.

Він мені написав, дуже культурно. Хоча коли я побачила його сторінку, подумала, що він якийсь самовпевнений боклан, але мене вразила його манера спілкування. Він добирав слова, які пронизували.

Він сказав мені, що теж військовий ЗСУ, що він на ротації. Потім це виявилося брехнею. Відверто кажучи, у мене не було часу аналізувати це все, вивчити його бекграунд. Кажу це спеціально, щоб дівчата на моїй історії вчилися.

Що мені заважало зайти в Google і знайти всі скандали Євгена Стипанюка? Якби я була трошки розумніша, цієї історії могло б і не трапитися. Але зараз я думаю, що, мабуть, це повинно було статися зі мною.

Коли я тільки пішла від нього, я часто ставила собі запитання: "Чому я?" Я отримала відповідь. Я зрозуміла, що я просто його карма (сміється). Напевно, я та жінка, яка повинна поставити крапку на цій людині.

– Ви досить швидко одружилися.

Майже через місяць він зробив пропозицію. За кілька місяців ми офіційно розписалися.

Весілля Євгенії Емеральд та Євгена Стипанюка (фото: instagram.com/libkos)

– Вас не бентежило, що це якось швидко відбувається?

Коли я все проаналізувала, я зрозуміла, що це класичний прийом тирана та аб'юзера. Поглинути свою жертву швидко, щоб вона не встигла оговтатися.

Але коли ти на фронті, сьогодні твоє життя є, завтра його немає. Я розуміла, що треба жити сьогодні, робити те, що ти хочеш. До того ж мої батьки одружилися через місяць після знайомства, і прожили разом 33 роки аж до смерті тата.

Я подумала, що, можливо, Бог мене почув, і це мій випадок. Трошки помилилася (сміється).

– Але попри всю ейфорію ви вже тоді відчували перші "дзвіночки", які вас бентежили. Нагадайте, будь ласка, що це було.

По-перше, мені дуже не сподобалося, що він погано висловлювався про свою першу дружину Настю, з якою він був три роки разом. Мені взагалі не подобалося, що він розповідав про дівчат. Це було якось принизливо, якщо чесно.

Він подавав це так, що вони були меркантильними та зраджували його. Я почала його жаліти. Це теж класичний прийом аб'юзера. Ага, вони були поганими, а ж хороша, я йому доведу, що я не така. Я знала, що я не така; що я з'явилася в його житті, щоб він нарешті був щасливий.

Крім того, я як зараз пам'ятаю: наступного дня коли ми зідзвонились телефоном, він дізнався, що моя мама та дитина перебувають у Києві. Він до них приїхав з квітами, продуктами. Тоді мій побратим сказав, що це нездорово. Кілька днів тому ми побачилися на похоронах нашого спільного побратима. Я сказала, що шкодую, що не почула його тоді.

– А ви познайомилися, перебуваючи на різних ділянках фронту?

Він тоді взагалі був у Києві. Був оформлений у ТрО КМДА, але мені сказав, що на ротації начебто. У ЗСУ він вступив восени.

Моя помилка ще в тому, що я сама зробила його відомим військовим. За це я хочу привселюдно перепросити. Я вірила в це та пишалася ним. Так, він приїжджав кожні вихідні. Скажу відверто: як жінку, мене це влаштовувало.

Але знаючи свій військовий шлях, у мене перші вихідні були влітку три дні. Я запитувала його, як так. Він казав, що вони аеророзвідка, приїхали на позиції, відпрацювали й всіх відпускають додому.

Знаєте, коли я здогадалася, що він бреше? Це відбулося весною. Коли я йому дзвонила, він завжди був у кімнаті п'яний. А друге було максимально показовою історією.

Вони справді поїхали в якесь село під Харків на чотири дні. Вони жили в хаті, так, без лакшері умов, але там були ліжка з матрацами. Насправді для військових це супер умови. А він всі чотири дні жалівся мені.

Тоді я зрозуміла, що він просто не знає, що таке фронт. Я жінка, я спала на сирій землі в холодному полі. І я не нила. А тут такий кремезний чоловік, теж наче військовий…

– А в яких стосунках ви зі Стипанюком зараз?

Ніяких. Коли я пішла, він почав мені писати, але я не відповідала взагалі. Це також типова поведінка агресора: він виводить жертву на емоції, тому я зайняла позицію мовчання.

Вперше я відповіла через півтора місяця. Він хотів забрати дитину на вихідні. Так, ти батько, але ти мені погрожуєш, ти наді мною знущався. Я не проти спілкування з дитиною, але лише в присутності моїй та моєї матері, на тій території, де зараз проживає зі мною дитина.

Наступного разу він написав мені, коли подав заяву в органи опіки, що я погана мати. Я відповідала так само. Я розумію, чому він хотів забрати дитину. Тому що він звик жити показово, показати в Instagram, який він класний батько.

Але якби він справді хотів бути в житті дитини, він погодився б приїхати до мене на територію, що побачити її. Він якось брав би участь фінансово у вихованні дитини.

– Ви плануєте знайомити вашу донечку з татом, коли вона підросте?

Зараз у мене ціль вжити всіх заходів, щоб її біологічний батько не спілкувався та не бачився з нею. Це рішення я ухвалила, коли дізналася про зґвалтування. Ця людина просто небезпечна для соціуму, а в нього дівчинка росте.

Я буду позбавляти його батьківських прав. Коли дитина виросте, якщо вона захоче спілкуватися з батьком, я не заважатиму. Я буду десь поруч оберігати. Але поки вона маленька, я зроблю все, щоб її захистити.

Євгенія Емеральд з мамою та двома донечками (фото: instagram.com/emerald.evgeniya)

– Чи отримує Стипанюк найвищу зарплату ЗСУ досі? Вам це відомо?

Про це я розповідала до того періоду, поки була з ним. До червня він точно її отримував. Він перекидав гроші водію Ляшка та віддавав у доларах. Цих грошей я не бачила. Просто знаю, що таке було.

Потім вони офіційно перейшли в інший підрозділ. Скільки він отримує там я не можу сказати. Сподіваюся, що Міноборони виявить і відзвітує про це.

– Олег Ляшко дуже промовиста особа у світлі останніх подій. Він був присутнім на вашому весіллі. Ви тоді ще не були з ним знайомі?

Так.

– І не знали, що чоловік із ним працює?

Ні, не так. Я вже знала. Коли ми познайомилися, я запитала, ким ти працюєш. Він мені сказав, що бодигардом. Трошки пізніше я дізналася, що саме з Ляшком. Але я не була знайома з ним, тому мені було важко дати оцінку, що він за людина.

Весілля організовував мій чоловік. З гостей було багато військових, був пан Ляшко. Олег Валерійович дав промову на хвилин 15. Привітав нас, подарував трохи грошей. Це було наше перше знайомство. Наступного разу я побачила його хрещенні дитини, і потім пішла від чоловіка.

До речі, до пана Олега Валерійовича я двічі зверталася за допомогою. Перший був у червні, коли відбувся факт погроз. Він першим почув усі ті записи, які вже почула вся країна.

Я не знала, що робити. Я думала, що він як шеф зможе на нього вплинути. Він це проігнорував.

А потім наприкінці літа я намагалася до нього звернутися, хотіла поспілкуватися, розповісти, що буду виходити в ЗМІ. Але він не захотів мене слухати.

– З якими державними проблемами ви зіштовхнулися в процесі доведення вини Стипанюка, розлученні тощо?

Коли ми подавали припис про заборону наближення, надали всі необхідні докази та документи, Стипанюк подав зустрічну заяву, що він воїн ЗСУ. Через це суддя зупинила справу та постановила, що розглядати буде після завершення війни.

Ми зробили розумніше. Написали зустрічну заяву, щоб закрити справу повністю, а пізніше подати новий позов.

Це не те, що недопрацювання системи, це велика прогалина. Хоча Стипанюк міг би спокійно підключитися онлайн, у нього є інтернет. Тим паче коли був судовий розгляд, його зафіксували в Києві.

– А чого ви сьогодні боїтеся?

Є в мене страх. Тільки не смійтеся (усміхається). Кажуть, що коли людина помирає в неї перед очима за долі секунди все життя пролітає. Коли настане той день, я хочу не шкодувати про прожите, щоб мені було не соромно, зробити щось корисне.

Я ще не готова помирати, бо мене є дві мрії. Я дуже хочу поїхати на захід у сезон, коли ростуть гриби та ягоди. Це всього два тижні на рік, хочу зібрати гриби та ягоди. І ще хочу побачити в Мадриді картину "Сад земних насолод". Тому поки я це не зроблю, не готова помирати.

Усе інше… Я не боюся, якщо хтось побачить мої оголені знімки, не боюся, якщо мене спаплюжать на всю країну, не боюся чорного піару. Я більше не боюся зради чи залишитися без грошей. Просто я пройшла це все.

– Ви вже кілька разів досить відкрито проартикулювали, що не боїтеся публікацій про вас. Коли журналіст Денис Кошельник опублікував відео, на якому ваш колишній чоловік з Ляшком у караоке, він також написав, що має на вас компромат, якщо ви готуєте собі місце в парламенті.

Ви ж розумієте, що я не можу це прокоментувати відверто. Можу тільки натякнути. Я розумію, про що йдеться. Просто так треба.

Скриншот

– А що може означати місце в парламенті?

Відверто кажу, що на це в мене немає грошей. Колись політичні амбіції в мене були, але потім я подивилася й зрозуміла, що це все не моє. Наразі мені дуже багато людей пророчать політику.

Слухайте, мені ніхто нічого не пропонував. Тобто зараз казати щось про політику не можу. Я не буду стверджувати, що мене точно там не буде. Я не знаю, це життя. Мені важливо змінювати. Наразі я не будучи політиком впроваджую зміни, й мене це повністю влаштовує. Додаткові статуси мені не потрібні.

– Наостанок до чого ви хочете прийти висвітленням цієї справи? Локально, що стосується саме вас, і глобально в контексті домашнього насилля в Україні.

Щодо себе, то я хочу довести справу до кінця, щоб людина понесла кримінальну відповідальність. Дуже важливо показати, що справедливість є та що її можна довести.

Глобально я присвячу своє життя цій темі. Планів дуже багато. Я напишу книгу "З жінкою так не можна". Усе, що стосується цієї теми, я в ній буду. Я думаю, що нам вдасться знизити відсоток усього цього.

Тому що коли людина знатиме, що є санкції та відповідальність без можливості відкупу, її це зупинятиме. А далі побачимо.

Про домашні побиття, замах на життя, роботу з психотерапевтом, стосунки зі старшою донькою та місце в парламенті дивіться у великому інтерв'ю Євгенії Емеральд на YouTube-каналі РБК-Україна.