Етнологиня розповіла, які українські великодні традиції знищила радянська влада
Які великодні традиції знищив СРСР (фото: Facebook/Сила роду)
Один із головних принципів політики СРСР було ведення антирелігійної діяльності. Радянська влада знищувала все, що хоч якийсь стосунок мало до церкви. Через це багато українських великодніх традицій "вимерли".
Про це РБК-Україна (проект Styler) розповіла кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.
Які великодні традиції знищила радянська влада
"Радянська влада забороняла і боролася з великодніми традиціями, тому багато з них вже відійшли", - каже науковиця.
Зокрема, через антирелігійну політику СРСР зник звичай, коли в ніч з суботи на Великодню неділю біля церкви розпалювали вогнище. Хлопці для нього збирали старі вози, колеса, могли навіть брати хрести із цвинтарів, які вже були непридатні, і спалювали їх у вогні. Іноді викрадали старі речі із дворів і також кидали у вогнище.
"З релігійного погляду - це було чергування біля гробу Господнього, а з народної - усі жителі села мали бути присутні - хтось у церкві, хтось біля вогню. Якщо якась жінка туди не прийде, то інші підозрювали її в тому, що вона відьма", - говорить Кривенко.
Також через радянські заборони постраждав обрядовий фольклор.
"Веснянки колись співали з початку березня й аж до Зелених свят. Зараз термін виконання дуже скоротився - в основному це тільки Великодні свята. Багато фольклору заборонялося, забулося. Пісні, які колись мали сакральне значення і були призначені, щоб закликати весну, зараз втратили сенс, і перетворилися на дитячі ігри, забавки", - пояснює етнологиня.
Обрядовий фольклор дуже постраждав через радянські заборони (фото: Музей Івана Гончара)
"У деяких місцевостях з відновленням незалежності України традиції почали відроджувати. Є колективи, які намагаються повернути до життя гаївки і веснянки, але повною мірою це вже не вдасться зробити", - каже Кривенко.
Також вона зазначає, що деякі великодні традиції зникли, бо в українців змінився спосіб господарювання та життя.
"Коли говоримо про традиційну культуру, то це йдеться про той час, коли було зафіксовано найбільше матеріалів, а це ХІХ- початок ХХ століття. Зараз ми живемо в технологічному суспільстві, а 100 років тому все відбувалося абсолютно інакше. Наприклад, зараз є багато підприємств, які випікають паски на продаж, колись кожна господиня готувала їх сама", - пояснює етнолог.
Великдень поблизу Рівного, 1920-ті роки (фото: doba.te.ua)
Читайте також про те, що у Київській ОВА розповіли, чи скасовуватимуть комендантську годину на Великдень.
Раніше ми писали про те, що в Харкові на Великдень зачинять вхід на міські кладовища.
