О котрій годині треба снідати і вечеряти, щоб зменшити ризики серцево-судинних хвороб: дослідження

Що показало дослідження

"Окрім калорійності, поживної цінності їжі, важливий й розклад вживання страв та напоїв. Пізніші перший і останній прийоми їжі пов’язані з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, особливо у жінок. Про це свідчать результати великого дослідження", - каже лікар.

У дослідженні взяли участь 103 389 осіб, середній вік яких на початку спостереження становив 42,6 року. Серед них - 79% жінок, які брали участь у когортному дослідженні NutriNet-Santé, яке провели у Франції.

Учасники дослідження мали заповнити анкети із відповідями на декілька груп запитань. Вони вказували дані про соціально-демографічні показники, спосіб життя та фізичну активність, інформацію про те, в які години протягом доби споживали їжу та напої, а також повідомляли про власний стан здоров’я та наявність захворювань.

Дослідники оцінили зв’язок між часом першого прийому їжі за день (до 8 ранку, 8-9 ранку, після 9 ранку) і останнім прийомом їжі (до 8 вечора, 8-9 вечора, після 9 вечора), кількістю прийомів їжі, тривалістю нічного голодування (12 годин або менше, 12-13 годин, понад 13 годин) і ризиком серцево-судинних захворювань.

При цьому вони враховували велику кількість потенційних факторів, серед яких вік, стать, освіта, дохід, куріння та рівень фізичної активності.

Який зв'язок між часом прийому їжі та ризиками хвороб

Спостереження тривало понад сім років. Дослідження показало, що кожна додаткова година затримки першого прийому їжі за день була пов’язана з вищим ризиком загальних серцево-судинних захворювань. Причому цей зв’язок у жінок спостерігався сильніший, ніж у чоловіків.

"Кожна додаткова година затримки останнього прийому їжі була пов'язана з підвищеним ризиком судинно-мозкових захворювань. Останній прийом їжі після 21:00 асоціювався з на 28% вищим ризиком, ніж прийом їжі до 20:00", - каже дієтолог.

Кожна година збільшення нічного голодування асоціювалася зі зниженням ризику судинно-мозкових захворювань на 7%, але не впливала на ризик загальних серцево-судинних захворювань або ішемічної хвороби серця.

Автори вважають, що результати дослідження свідчать про потенційну користь для запобігання серцево-судинних захворювань раннього часу прийому їжі, а також поєднання тривалішого нічного періоду голодування з ранньою вечерею замість пропуску сніданку.

"Варто зауважити, що у дослідженні відсутня інформація про рівень фізичної активності, вживання ліків або алкоголю, що є потенційними порушниками циркадних ритмів, а також час і тривалість сну. Не можна виключити зворотне причинно-наслідкове зміщення, коли людям зі слабким здоров’ям важко вставати з ліжка вранці, а отже снідають вони пізніше", - пояснює Швець.