Дивіться, як українці святили паски століття тому: великодні фото з різних регіонів

Як святили паски українці на початку ХХ століття

Найголовнішим у підготовці до Великодня було випікання паски. Традиційно їх готували у четвер або суботу. У кожного регіону України були свої традиції. Наприклад на заході України господині старалися спекти якнайбільшу паску. Розмір випічки підкреслював заможність і достаток родини.

Етнографи неодноразово фіксували історії, коли доводилось навіть розбирати піч, аби вийняти із неї надто велику великодню випічку.

А от на Закарпатті господарі пекли декілька різних за розміром пасок. Також там існував звичай пекти "пасочки" для похресників, бідняків і для вшанування померлих.

Великодній стіл на Полтавщині, 1910-ті роки (фото: doba.te.ua)

Освячення пасок в Карпатах (фото: Facebook/Сила роду)Освячення пасок в Карпатах (фото: Facebook/Сила роду)

Традиційно в українців не було заведено декорувати паски білою цукровою поливкою. Зазвичай випічку прикрашали хрестами з тіста - це символ терпіння. А також пташками-зозульками зі складеними крильцями - це символ довголіття.

На Великдень сім'я готувала близько 50 писанок і крашанок. А на от Полтавщині їх кількість могла сягати 300 штук. Їх фарбували у лушпинні з цибулі, польовій нехворощі, пролісках, гречаній полові і рясті.

Освячення пасок в Карпатах (фото: Facebook/Сила роду)

Великдень поблизу Рівного, 1920-ті роки (фото: doba.te.ua)

100 років тому традиційний великодній кошик мав майже такий самий склад як і сьогодні. До церкви несли паску, сало, ковбаси, рибу, масло, сир, пшоно, гречку, пшеницю, мак, перець, хрін, сіль, ладан, свічку. Усім цим розговлялись у великодню неділю.

Освячення пасок в Карпатах (фото: Facebook/Сила роду)

Біля храму на Херсонщині в 1910 році (фото: doba.te.ua)

Сільська родина кінець ХІХ ст., Івано-Франківщина (фото: Локальна історія)

Жінки купують вербу для освячення, Львів, поч. ХХ ст. (скриншот сайту photo-lviv.in.ua)

Освячення пасок у Карпатах (фото: spadok.org.ua)