Третина українських дітей проводить в інтернеті в середньому 3-5 годин щодня, а кожна 10-та дитина - понад 7 годин, як показує дослідження за 2020 рік. З початку війни неповнолітні ще більше часу почали проводити в інтернеті, оскільки не мають альтернативи дозвілля та здебільшого вони змушені вчитись онлайн.
Проєкт #stop_sexтинг порадив, як батькам вчасно розпізнати онлайн загрози та що робити, якщо дитина все-таки зіткнулася із ними. Про це пише ресурс "Освіторія".
З початком широкомасштабної війни багато сімей втратили заощадження. Це спонукає деяких підлітків до пошуку підробітку в інтернеті, де діти можуть натрапити на онлайн-злочинців. Буває, що дітей просять зробити фото інтимного характеру за гроші.
Також багато дітей були змушені змінити місце проживання, тому зараз шукають нових друзів в інтернеті.
Оскільки через війну навчання зараз в основному дистанційне, це теж спонукає дітей більше часу проводити в інтернеті. Не завжди батьки можуть проконтролювати, який контент споживає дитини чи з ким спілкується.
Важливо дітей навчити розпізнавати небезпеки в інтернеті, аби вони вчасно повідомляли про них дорослим.
Фахівці виділяють три основні загрози сексуального насильства в інтернеті: секстинг, онлайн-грумінг та сексторшен.
Це обмін власними фото-, відео- та текстовими матеріалами інтимного характеру через смартфони, електронну пошту, соцмережі.
Фото, що потрапило в інтернет, може стати публічним. Навіть якщо їх не опублікували, то дитина може бути в пригніченому стані й переживати, що ці знімки можуть оприлюднити і тоді вона стане об’єктом знущань з боку однолітків.
Це може відбитись навіть у дорослому житті під час пошуку роботи, бо роботодавці можуть побачити світлини в мережі. Повністю видалити будь-яку інформацію з інтернету практично неможливо.
Це побудова дорослим чи групою дорослих довірливих стосунків з дитиною, аби чинити сексуальне насильство. Зазвичай зловмисники реєструються в соцмережах чи онлайн-іграх під виглядом підлітків.
Дитина не підозрює, що онлайн-друг - дорослий, а не підліток. Обмін оголеними фото для дітей може бути проявом довіри та симпатії. Коли такий контент потрапить до злочинця, то він вимагати нові фото та відео.
Це вимагання приватних матеріалів, шантажування ними та вимагання грошей чи додаткових, ще відвертіших знімків чи відео.
Фахівці стверджують, що психологічна травма, спричинена цим, впливає на всі сфери життя дитини. У неї може знизитись продуктивність, вона може відмовитись відвідувати навчання, уникати місць, де можна зустрітись із кривдником.
Нище наведені ознаки у поведінці дитини, які мають насторожити батьків.
Як батькам зрозуміти, що в дитини проблеми в "онлайн-світі" (інфографіка: Освіторія)
Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті. Зателефонуйте за номером 1545, далі виберіть пункт 3. Лінія анонімна, цілодобова та безплатна.
Психологічна лінія підтримки освітнього проєкту #stop_sexтинг для дітей та батьків. Звернутися по допомогу можна на сайті stop-sexting.in.ua. Консультації безплатні та конфіденційні.
Портал повідомлень IWF про небажаний контент. Тут можна повідомити про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми https://stop-sexting.in.ua/send.
Чат-бот проєкту #stop_sexтинг на сайті https://stop-sexting.in.ua/chatbot/ або у Тelegram @StopSextingBot.
Раніше ми розповідали про те, як правильно реагувати на істерику дитини.
Читайте також про те, чому російські мультики шкодять дитині, навіть якщо перекладені українською мовою.