Їжа для людини - це, в першу чергу, джерело енергії і необхідний будівельний матеріал для нормального функціонування організму. Свіжоприготовлена їжа містить багато поживних речовин. Однак, варто знати, чи корисно розігрівати вчорашні страви.
Про це РБК-Україна (проект Styler) розповіла лікар-дієтолог Ольга Малліані.
За словами експерта, розігрівання вчорашньої їжі може здатися зручним варіантом, але необхідно знати про потенційні небезпеки, які приховують у собі ці залишки.
Варто пам'ятати, якщо людина вирішує зберегти вчорашню їжу, то значна частина її корисних властивостей поступово зникає. Смакові якості втрачають свою яскравість, поживні речовини руйнуються, вітаміни та мінерали, такі як вітамін С, зменшуються з кожною годиною.
Окрім зміни смаку, продукти змінюють ще й свою текстуру.
Автоліз - це природний процес, за якого ферменти, що містяться в клітинах м'яса, починають розщеплювати тканини після смерті організму. З плином часу процес автолізу триває, і м'ясо може стати кашоподібним, знебарвитися і набути неприємного запаху.
Тому вживання м'яса в такому стані може становити небезпеку для здоров'я.
Приблизно те ж саме відбувається і з овочами. Овочі стають млявими під час тривалого зберігання, насамперед через втрату вологи.
Дієтолог каже, що найбільше насторожує - це розвиток бактерій і надмірний ріст дріжджів (пліснява).
При неправильному зберіганні приготовані продукти особливо схильні до розмноження бактерій. Щойно їжа остигає до кімнатної температури, вона стає живильним середовищем для таких небезпечних бактерій, як Salmonella, E. coli і Listeria.
Важливо, що ці мікроорганізми можуть швидко розмножуватися, що призводить до харчових захворювань, якщо залишки їжі вживаються без повторного розігрівання до безпечної температури. Симптоми можуть варіюватися від легкого дискомфорту в шлунку до важких випадків харчового отруєння.
Деякі люди готують їжу вранці, а ввечері, після того, як вона охолоне, прибирають її в холодильник. Цього слід уникати.
Для запобігання розмноженню бактерій необхідно охолоджувати їжу протягом двох годин після приготування, складати залишки їжі в герметичні контейнери, бажано, скляні, з кришкою, що щільно прилягає, і негайно поміщати у холодильник.
Повторне розігрівання до температури не менше 80°C перед вживанням допоможе знищити можливі бактерії.
Ольга Малліані розповіла, що кожен хоча б раз у житті здавав аналіз під назвою "бакпосів". Однак, не кожен знає, що "бактеріологічний посів - це метод, під час якого бактерії навмисно вносять у культуральне середовище для стимулювання їхнього росту і вивчення їхніх характеристик".
"Простими словами, зразок вашої крові, наприклад, поміщають у бульйон, який є ідеальним поживним середовищем, що забезпечує необхідні поживні речовини для росту і розмноження бактерій, і дивляться, що і в якій кількості там виросло. Ось так визначають патогенних (шкідливих) бактерій", - каже експерт.
Зокрема, це стосується і приготованих бульйонів та супів. Зростання патогенних бактерій може відбуватися за недотримання правил обробки та зберігання харчових продуктів.
Якщо бульйон не зберігається за відповідних температур (нижче 4°C або вище 60°C) або залишений на тривалий час, він стане живильним середовищем для бактерій.
Дріжджі (або пліснява) - ще один фактор, що викликає занепокоєння, коли йдеться про вчорашню їжу. Пліснява здатна проникати всередину харчових продуктів харчування, зокрема приготованих напередодні і спожитих наступного дня, під впливом різних чинників.
Спори плісняви присутні в навколишньому середовищі, на поверхнях і в інгредієнтах, що використовуються для приготування їжі. Попри те, що приготування їжі може знищити більшість бактерій і грибків, воно може знищити не всі спори.
Якщо готова їжа піддається впливу повітря (наприклад, якщо зберігалася в негерметичному контейнері), на її поверхні може з'явитися пліснява.
Вживання в їжу продуктів, у яких пліснява проникла глибоко всередину, може мати різні наслідки для здоров'я, оскільки пліснява виробляє мікотоксини і спричиняє алергічні реакції.
Мікотоксини можуть спричиняти харчові отруєння, що призводять до таких симптомів, як нудота, блювота, діарея та біль у животі. А спори плісняви, навіть у невеликих кількостях, можуть спричиняти чхання, нежить або закладеність носа, кашель, свербіж чи сльозотечу з очей, а також шкірні висипання.
Тому, якщо ви на продукті виявили плісняву, найкраще викинути весь його.
Раніше дієтолог розповідала, які продукти не можна поєднувати між собою.
Також читайте, які продукти потрібно їсти просто зараз, щоб уникнути хвороб взимку.