ua en ru

Дієтолог назвав найголовніші забобони про здоров'я організму

Дієтолог назвав найголовніші забобони про здоров'я організму Фото: Які головні міфи про здоровий організм були раніше (filter.mkip.gov.ua)
Автор: Людмила Жукова
Експерт: Олег Швець

Фізіологія людини є однією з основних наук, що визначає численні напрямки сучасної медицини. Незважаючи на значний прогрес науки, помилкові фізіологічні уявлення існували, існують і, ймовірно, не зникнуть повністю в майбутньому. Не можна недооцінювати такі стійкі забобони, які продовжують існувати всупереч переконливим досягненням сучасної науки.

Які найголовніші забобони про здоровий організм існували при Радянському союзі, розповідає РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на допис дієтолога Олега Швеця в Facebook.

Головні міфи про здоров'я в радянські часи

Фізіологія системи травлення

Усі системи людського організму мають складні функції, і травна система є одним із найкомплексніших прикладів. У процесі перетравлення їжі беруть участь численні нервові структури, гормони, ферменти, бактерії та спеціалізовані органи. Нормальне травлення забезпечується завдяки ряду важливих фізіологічних процесів, які іноді помилково вважаються проявами патології та причинами виникнення симптомів.

Кислотність шлункового соку

"Висока кислотність" часто сприймається як причина появи багатьох симптомів і захворювань, таких як печія, гастрит і виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. Проте нормальна кислотність шлункового соку має дуже низькі показники рН (від 1,5 до 2,5), що свідчить про високу кислотність. Це необхідно для знищення бактерій, які потрапляють в організм разом із їжею, а також для нормального травлення. Натомість низька кислотність є ознакою порушення функції шлунка. Печія виникає через зворотній закид кислого вмісту шлунка у стравохід, а виразка та гастрит є інфекційними захворюваннями або наслідками побічної дії деяких ліків (переважно протизапальних).

У нормі шлунковий сік має високу кислотність.

Чи можна запивати їжу водою або іншими напоями

Існує поширене хибне уявлення, що запивання їжі водою послаблює травну здатність шлункового соку. Насправді, перетравлення їжі у шлунку є лише першим етапом. Тверда їжа перебуває там значно довше, ніж рідка, тому ефективність шлункового соку не зменшується.

Запивати їжу чи ні - справа особистого вибору і не має суттєвого впливу на процес травлення.

Застій жовчі у жовчному міхурі як ознака патології

У багатьох висновках ультразвукових досліджень згадується про переповнення жовчного міхура і застій жовчі. Однак це є нормальною фізіологічною функцією жовчного міхура. Коли людина не їсть, жовч, що виробляється печінкою, накопичується в жовчному міхурі. Як тільки розпочинається споживання їжі, під дією гормонів, жовчний міхур скорочується і жовч надходить до кишечника.

Наявність жовчі в жовчному міхурі на голодний шлунок є нормальною.

Чи може підшлункова залоза не впоратися з переїданням

Ця гіпотеза використовується у маркетингових стратегіях продажу ферментних препаратів. Однак підшлункова залоза виробляє удесятеро більше ферментів, ніж потрібно для перетравлення звичайного прийому їжі. Щоб перевантажити її, потрібно спожити у 10 разів більше їжі, ніж зазвичай. У реальному житті функціональний резерв підшлункової залози важко виснажити.

Ферментні препарати не допомагають при переїданні.

Фізіологічне травлення у кишечнику та мікрофлора

Сучасні дослідження показали, що не існує єдиного "нормального" складу мікрофлори кишечника. "Аналіз калу на дисбактеріоз" вважається застарілим і не надає важливої клінічної інформації. Замість цього, здорове харчування, утримання від шкідливих звичок та неконтрольованого прийому антибіотиків сприяють оптимальному складу мікробіому кишечника.

Термін "нормальна мікрофлора" є застарілим, а аналіз на дисбактеріоз не може достовірно визначити "нормальність" бактеріального складу кишечника.

Запори та подовження товстої кишки

Подовження сигмоподібної кишки (доліхосігма) або наявність додаткових петель кишечника часто зустрічаються у висновках візуальних досліджень. Ці анатомічні особливості є досить поширеними і зазвичай не становлять загрози для здоров’я.

Збільшення споживання рослинних харчових волокон і кількості споживаної рідини, разом із регулярною фізичною активністю та поліпшенням кишкових звичок ефективні при запорах на фоні доліхосігми або наявності додаткових кишкових петель