День святого Миколая: історія та головні традиції, які існують протягом століть

Історія свята: ким був святий Миколай

За церковними переказами, Миколай чудотворець народився в Патарі, в римській області Лікія, 15 березня 270 року. Згадок про життя святого збереглося вкрай мало. Одним з джерел є перекази монаха-студита Івана з Константинополя, датовані V століттям, та записи Андрія Критського VII століття.

Батьки Миколая були заможними, але глибоко віруючими - вони одразу охрестили сина після народження та дали сину чудове моральне виховання. Тож Миколай з дитинства був релігійним, і згодом вирішив присвятити життя богослужінню. В юнацтві парубок переселився до Мири задля навчання, де був висвячений на священника дядьком-єпископом.

За іншими версіями, Миколай був рибалкою або мореплавцем, адже святого також вважають покровителем моряків. Однак, підтвердження цьому немає, ймовірно, певний зв'язок з рибальством мала його родина.

Джентіле да Фабріано. Народження святого Миколая (зображення: wikipedia)

Після смерті батьків Миколаю залишився величезний спадок, який він вирішив роздати нужденним. Крім цього, святий мав дар чудотворення: він повертав мову та зір, допомагав позбутися кульгавості. За церковними рукописами, Миколай рятував від смертної кари неправдиво засуджених, а також визволяв полонених.

Оскільки єпископом Миколай став за часи правління терпимого до християнства Ліцинія, святий здобув значне соціальне визнання: за його доброчинність Миколая поважали та любили. За згадками Івана зі Студійського монастиря, свати також брав участь у Першому Вселенському соборі, де повстав проти єресі Арія, емоційно давши ляпаса опоненту. Спочатку Миколая заарештували і позбавили сану, проте згодом виправдали через явлення Ісуса Христа.

Святий помер 6 грудня 343 року, однак навіть після його смерті чудесні діяння не закінчилась: прикладаючись до його мощів, хворі одужували.

Чому Миколай приносить подарунки

За легендою, один бідний чоловік не міг дати своїм донькам приданого, без якого вони не мали шансів на щасливе майбутнє. Дізнавшись про це, святий Миколай вирішив скористатися батьківським спадком, і протягом декількох ночей пробирався до хатини, щоразу закидаючи крізь вікно в кімнату сестер шмат золото - для приданого кожної з доньок.

Миколай вкидає золото в кімнату трьох бідних дів. Картина Джентіле да Фабріано (зображення: wikipedia)

Саме завдяки цій історії виникла традиція подарунків на день святого Миколая, особливо дітям. Крім цього, виник звичай писати листи Святому Миколаю, в яких дитина вказувала, що зробила поганого та хорошого протягом року, і, звісно, просила про подарунки.

Крім цього, існує припущення, що традиція дарування подарунків виникла в середньовічній Німеччині. Тоді батьки напередодні свята дарували дітям нове зимове вбрання. Це робили таємно та вночі, щоб діти вірили в дива. Незабаром почали дарувати і ласощі: особливі солодкі хлібці, сухофрукти, горіхи, або іграшки та шкільне приладдя.

Згодом звичай поширився на Австрію, Польщу, Нідерланди, Чехію, Словаччину та Україну.

На Миколая діти пишуть листи до святого (ілюстративне фото: GettyImages)

Головні традиції Дня святого Миколая

Найвідоміший звичай на святого Миколая - писати листи з проханням про подарунки. Ця традиція також існує в Словаччині та Польщі.

Вважається, що, якщо дитина була слухняною та чемною, Миколай принесе їй солодощі або інший подарунок. Якщо ж дитина пустувала та шкодила протягом року, їх дістанеться різочка або вугілля як попередження дитині замислитися над своєю поведінкою. Зазвичай, гостинець від Святого Миколая святий залишає під подушкою.

Втім, вірування і традиції дещо відрізняються в різних країнах. Наприклад, в Бельгії та Нідерландах діти виставляють черевик, який наповнюють морквою та сіном - для коня Святого Миколая. Схожий звичай існує в США - діти залишають черевики в фоє, щоб святий Миколай поклав туди монети.

В Німеччині та Польщі існувала святкова традиція, коли хлопчики, наслідуючи Миколая, вдягалися єпископами та просили милостиню для нужденних.

До того ж в Україні в цей день зазвичай варили пшеничне пиво, а дітям дарували печиво. Після дня святкування нерідко починалося вечорниці.