2 лютого в багатьох країнах світу відзначають День бабака. У цей день заведено будити тваринку із зимової сплячки та таким чином прогнозувати прихід весни. В Україні така практика також існує, проте наші предки мали й свої способи ворожіння, які збереглися до цього часу.
Як українці ворожили на прихід весни - детальніше дізнавайтеся в матеріалі Styler.
Це свято є одним із найулюбленіших у Канаді та США. Його відзначають щороку 2 лютого. Цього дня люди намагаються передбачити, якою буде весна, її тривалість та погода, спостерігаючи за поведінкою бабаків.
Це, звісно, залежить від погоди 2 лютого. Адже якщо не буде сонця, не буде й тіні.
Найпершим бабаком-синоптиком є Великий Філ у США. Щоб подивитися на його пробудження в Панксатоні збираються тисячі людей рівно о 7:25.
Американський прогнозист Великий Філ (фото: ukrinform.ua)
Цікаво, що більшість прогнозів Великого Філа не збулися. Але попри це його популярність не вщухає. Ба більше - біля його нірки проводять фестивалі, обирають короля та королеву Дня бабака, роздають гостинці тощо.
Середня тривалість життя бабаків складає 6-8 років. Наступного "Нострадамуса у тваринному світі" найчастіше обирають за принципом спадковості.
В Україні День бабака також набув поширення, особливо після виходу на екрани однойменної романтичної комедії.
У нас були два бабаки-метеорологи: слобожанський Тимко та галицький Мишко. У 2012 році Тимко "пішов на пенсію" за віком, тому його підмінив Тимко II, а галицького Мишка у 2016 році змінила бабачиха Маруся.
Бабак Тимко (фото: x-vymir.com)
Бабак Мишко (фото: ukrinform.ua)
Про забобонність і вірність традиціям українців годі й говорити. Вірячи в сили природи, вони також намагалися передбачити прихід весни та якою буде погода. Для цього існували спеціально відведені дати.
Стрітення Господнє
Передбачати прихід весни починали ще на початку останнього місяця зими. На 40 день після Різдва, 15 лютого, в Україні відзначають Стрітення. Назва свята перекладається зі старослов'янської як "зустріч, радість".
Цей день символізує зустріч новонародженого Ісуса Христа із праведником Симеоном у Єрусалимському храмі, куди майбутнього Спасителя принесли Діва Марія разом із Йосифом.
Зустріч Ісуса Христа з Симеоном (фото: sobor.com.ua)
Люди вірили, що 15 лютого зима зустрічається з весною, та пори року вступають у боротьбу. Хто виграє, той і залишиться на тривалий час. Існують такі народні прикмети:
Окрім спостережень за природою, українці святили воду та свічки, які оберігали б оселю під час потужних злив та грому.
Обретіння
Наступне свято ворожіння на весну українці відзначають 9 березня. Інша назва - день пам'яті Івана Хрестителя.
У цей день птахи ключами починають повертатися додому після зимування. Ключі крилатих відчиняють двері для приходу весни. Птахів навіть закликали до повернення веснянками, випікали печиво у формі жайворонків, лелек тощо.
Першими саме на Обретіння прилітають у рідні краї жайворонки. Якщо жайворонки летять високо, то "це вони до Бога летять молотить", а коли низько - "не принесли ціпа, і він упав, а тому птахи поприпадали додолу".
Польовий жайворонок (фото: tsikavi-fakty.com.ua)
Свято Явдохи
14 березня завершує цикл ворожіння на весну в календарі українських предків. У цей день вшановують пам'ять преподобної мучениці Євдокії.
За старим стилем цей день припадав на 1 березня, тобто був якраз першим днем весни. А у деяких регіонах України до XV століття 14 березня навіть відзначали Новий рік.
За різними спостереженнями, саме в цей день бабаки прокидалися від зимової сплячки. Вони виходили з нори, свистіли три рази, а потім знову лягали, перевертались на інший бік і засинали аж до Благовіщення 25 березня.
Традиційно на Явдохи діти співали веснянки, пекли та носили печиво у формі жайворонків, які першими повертаються додому.
На землі ж було заведено сіяти капусту. Посаджена в цей день, вона нібито не буде боятися морозів ранньою весною.
Раніше ми розповідали, чим лютнева погода здивує українців.
Читайте також, як напекти гору тонких млинців напередодні Масляної.