Від геймера до генія? 5 несподіваних переваг геймінгу для людей будь-якого віку

Любителі шутерів швидше ухвалюють вірні рішення

Вчені з Університету Рочестера провели низку досліджень і дійшли висновку, що відеоігри роблять геймерів більш чутливими до того, що відбувається навколо них. І це стосується не лише віртуальних світів.

Покращується широкий спектр загальних навичок, які можуть бути корисними у повсякденному житті, наприклад багатозадачність, читання дрібного шрифту, розпізнавання знайомих у натовпі чи орієнтування у місті.

В одному з експериментів взяли участь кілька десятків людей віком 18-25 років, далеких від світу відеорозваг. Одні грали у шутери, інші - у сімейний симулятор. Після чого випробувані пройшли низку спеціальних тестів на швидкість прийняття рішень. Перша група впоралася із завданням на 25 відсотків швидше за другу, не поступаючись при цьому точністю.

Автори проливають світло на природу цього явища. Люди ухвалюють рішення на основі ймовірностей, які вони постійно прораховують у голові. Мозок накопичує крихти візуальної та слухової інформації і в результаті збирає з них достатню картину, яка сприймається як точне рішення.

Фанати шутерів швидше досягали необхідного порога, оскільки їх зоровий та слуховий аналізатори були ефективнішими.

Геймери краще контролюють свої сни

Джейн Гакенбах, відомий психолог із канадського університету Гранта Макьюена, порівнює відеоігри зі снами, оскільки і те, й інше - альтернативні реальності. І хоча сни біологічно генеруються в людському розумі, а відеоігри технологічно генеруються комп'ютерами та ігровими консолями, паралелі все одно доречні.

Джейн на основі своїх досліджень стверджує, що геймери частіше стикаються з таким незвичайним явищем, як усвідомлені сновидіння. У цьому стані людина розуміє, що бачить сон, і певною мірою може контролювати його зміст. Вчені безпосередньо пов'язують це з досвідом, який геймери отримують у віртуальній реальності.

Джейн розвиває цю тему і описує відому теорію у тому, що сни імітують загрозливі ситуації у повсякденні. Жахи допомагають організму відточувати свої захисні навички в безпечному середовищі, щоб згодом при необхідності застосувати їх у реальній ситуації.

Гакенбах вивчив звіти про сни 35 чоловіків та 63 жінок і виявив, що геймери з більшою ймовірністю сприймали загрозу, що нависла уві сні, а іноді перевертали ситуацію та боролися з джерелом небезпеки. Іншими словами, вони перетворювали сценарій кошмару на веселий рейд.

Ігри роблять людей мудрішими та добрішими

Стратегічні ігри можуть впливати на людяність та поведінкове мислення геймерів у реальному житті. Такою є думка Массачусетського технологічного інституту, співробітники якого створили Quanary - освітню гру для старшокласників, що порушує фундаментальне питання етичного розвитку дитини.

У ході гри ви керуєте космічною колонією та вирішуєте дилеми, що виникають між поселенцями, відрізаними від Землі. Ваша мета - розібратися в деталях суперечки, поговоривши з усіма учасниками конфлікту.

Вам належить відокремити факти від суб'єктивних думок, знайти точки дотику та запропонувати свій вихід із ситуації. Більше того, у грі немає правильних чи неправильних рішень. Кожна сторона має свою частку правди, і ви повинні зрозуміти позицію кожного поселенця.

Відеоігри покращують зір

Високошвидкісні ігри від першої особи покращують зір гравця. Раніше вважалося, що здатність розпізнавати невеликі відмінності у відтінках сірого не піддається тренуванню. Однак дослідження Дафни Бавельє говорять про інше.

Швидкі ігри задіяють всю міць зорової системи людини, мозок адаптується до нових умов, а навички переносяться на життя поза монітором. Причому позитивний ефект зберігається навіть за два роки після “кидання”. Дафна вважає, що відеоігри можуть бути корисними при лікуванні амбліопії, що характеризується погіршенням передачі зорового образу в мозок.

Відеоігри покращують когнітивні здібності

Про це свідчать результати експерименту, проведеного у Каліфорнійському університеті. Група нейробіологів під керівництвом Адама Газзалі розробила NeuroRacer - на перший погляд просту гоночну аркадну гру, в якій гравець керує автомобілем лівою рукою, а правою рукою реагує на дорожні знаки, що з'являються (або ігнорує їх).

Група людей віком від 60 до 85 років грала в неї протягом шести місяців по 12 годин на місяць. Після цього вчені перевірили низку розумових здібностей піддослідних.

Виявилося, що тренування не пройшли даремно: добровольці-геймери краще справлялися із багатозадачністю. Це цілком логічно. Ще несподіваніше те, що люди похилого віку стали краще запам'ятовувати інформацію і утримувати увагу. Причому ефект зберігався протягом кількох місяців після завершення експериментів.

Результати підтверджуються даними електроенцефалограми. Під час навчання у мозку людей збільшилися низькочастотні тіта-хвилі, пов'язані з увагою. Доктор Газзалі зазначає, що активність у префронтальній корі людей похилого віку стала схожою на активність префронтальної кори молодих людей.