Чому варто забути про слово "давай" у своєму мовленні: як насправді казати правильно
Коли ми неправильно вживаємо слово "давай" (фото: freepik.com)
Слово "давай" вважається частиною нашого мовлення і ми його використовуємо щодня, у багатьох ситуаціях та розмовах. Але ніколи не замислюємося, що це величезна помилка і насправді в українській мові правильно говорити інакше.
Чому потрібно викинути зі свого мовлення слово "давай" та як говорити правильно, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на тренера з ораторської майстерності Павла Мацьопу в Instagram.
Експерт вказав, що українці роблять помилку щодня, промовляючи слово "давай" - "давай зробимо", "давай підійду".
"Одразу до справи. Це калька з російської мови, яка не відповідає українським мовним нормам. Наказовий спосіб у нас має форму другої особи однини та першої особи множини", - пояснив Павло Мацьопа.
Він додав, що у першому випадку це - "читай", "працюй", а у другому - "читаймо", "працюймо".
Наприклад:
- Давай зробимо це разом! - Зробімо це разом!
- Давайте вже почнемо! - Почнімо вже!
- Давай відпочинемо! - Відпочиньмо!
- Давай заспіваємо! - Заспіваймо!
- Давай зустрінемось завтра? - Зустріньмося завтра?
"Ці варіанти роблять мову природнішою та більш виразною. Вживання слова "давай" виправдано у тих випадках, коли воно керує іменником або виражає дозвіл чи заклик до конкретної дії", - підкреслює фахівець.
Наприклад:
- Давайте ваші документи.
- Давай руку.
- Якщо на тебе хтось нападе - давай здачі.
"У таких конструкціях це не помилка, оскільки воно функціонує як заклик до дії, що не спонукає до спільного виконання, а лише просить виконати просту дію", - пояснює Павло Мацьопа.
Він радить керуватися такими правилами:
- Якщо йдеться про спонукання до дії для себе або групи осіб - використовуйте наказовий спосіб ("учімося, "ходімо", "працюймо")
- Якщо звертаєтесь до конкретної дії, керуючи іменником - "давайте зошити", "давай здачі".
Раніше ми писали про те, звідки взялося слово "дедлайн" і якими українськими словами його замінити.
А ще розповідали про те, чому у розмові варто уникати фрази "я не знаю".
