Слово "вітати" має важливе місце в нашому житті, адже його використовують для вираження привітання у святкові чи знакові моменти. Але чи завжди це слово обмежується лише такими подіями?
"Перше (основне) значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі з привітом" - розповідає редакторка та наводить приклад з творчості Михайла Коцюбинського: "Добривечір, голубко! Пишу ввечері, тому так і вітаю".
"Перше (основне) значення слова БАЖАТИ - це прагнути, мати бажання, хотіти" - продовжує далі Ольга.
У творчості Тараса Шевченка також знайшовся правильний приклад вживання цього слова: "Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, що в тебе болить?"
Проте, в українській мові є слова, які мають основне значення "поздоровляти" і "висловлювати побажання", проте вони рідко вживані. Нижче наведені ці відповідники та приклади з творчості українських письменників:
ВІНШУВАТИ:
"Віншують гості, подарунки виймають, розв'язавши клунки: "Твоїм добром - тобі ж чолом!" (Леся Українка)
"Хай здоров росте, - віншували куми". (Улас Самчук)
"Віншуємо, віншуємо нашу ненечку!" (Михайло Старицький)
ЗИЧИТИ:
"Кланяйся дуже отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра усякого зичу і блага" (Марко Вовчок)
"Тобі ж не зичу гибелі!" (Василь Барка)
"Душею відчував, що йому зичать добра оці терново-чорні проникливі очі". (Олесь Гончар)
Далі авторка розповідає: "Для себе я обрала вживання слів "віншувати" й "зичити" саме через те, що у "вітати" й "бажати" інші основні значення. Раджу і вам урізноманітнити своє мовлення"
Отже:
"вітати" - здороватися,
"віншувати" - поздоровляти,
"бажати" - мати бажання,
"зичити" - висловлювати побажання.
"Похідні слова від "віншувати" - "віншування", "віншувальний", а похідні від "зичити" - "зичення", "доброзичливість", "доброзичливо", "доброзичливий", "доброзичливець" - пояснює Ольга Васильєва.
Раніше ми писали, як правильно застосовувати слово "приймати", щоб не переходити на суржик.
А також згадували, звідки в українській мові з'явилося слово "шинквас" та що воно означає.