Дітлахи люблять лоскіт і це викликає у них сміх та веселощі - так вважає більшість дорослих. Однак сміх - це мимовільна реакція організму на лоскіт, і майже всі люди починають сміятися, коли їх лоскочуть. При цьому це зовсім не вказує на те, що їм цей процес подобається. А дитина після лоскоту може просто заплакати.
Чому не можна лоскотати дітей й дозволяти це робити комусь іншому, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Nasha mama.
За словами доктора медичних наук та невролога Сантоша Кесарі, реакція організму на лоскіт - це мимовільний рефлекс, при якому легенький дотик ініціює реакцію у двох областях мозку, сомато-сенсорній і передній поясній звивині.
Сомато-сенсорна кора аналізує дотик, а передня поясна звивина сприймає задоволення. При цьому наша реакція на лоскотливе відчуття залежить від нашого емоційного стану, а ще від рівня нашої уваги й будь-яких відволікаючих чинників. Тому варто пам'ятати, що лоскіт подобається далеко не всім людям. І найчастіше цей процес викликає негативні емоції.
Якщо ви хочете побавитися з дитиною, то завжди питайтесь, чи подобається їй лоскіт, чи можна це зробити зараз. І запитувати потрібно кожного разу.
Ми хочемо, щоб наші діти вміли поважати фізичні кордони іншої людини. Тому запам'ятайте: "ні" означає "ні", стоп означає стоп, а "так" - означає, що ви можете продовжити.
Ще дорослі мають розуміти, що у дітей це трохи змішане почуття - дорослі, яких вони люблять і яким довіряють, можуть торкатися до них без дозволу. А що гірше - ми можемо їх лоскотати, навіть, коли діти просять зупинитися. І найчастіше ми думаємо, що це продовження гри.
Вчіть дитину того, що вона має автономію над своїм тілом. Спочатку запитайте, потім зупиніться, якщо дитина про це просить. Спитайте, чи хоче малюк продовження.
Деякі люди, зазвичай родичі або друзі сім'ї, використовують лоскіт як спосіб зв'язку з дитиною. Можливо, дитина сором'язлива або засмучена, у неї поганий настрій під час сімейного збору і дідусь або дядько хоче викликати посмішку. Це буде з любові, і можливо, через невпевненість у тому, як швидко налагодити контакт з дитиною - але лоскотання може зробити тільки гірше.
Прийдіть на допомогу дитині, поясніть, що ви родина, яка завжди просить дозволу, перш ніж лоскотати та запропонуйте інший спосіб встановити зв'язок з малюком. Переключіть увагу.
Наприклад:
"Ти хочеш, щоб тебе лоскотали прямо зараз? Ні? Добре. Може ти розповіси дідусеві жарт, який ти розповідав мені раніше в машині?"
Деяким дітям подобається ідея лоскоту більше, ніж реальне фізичне відчуття. Для цих дітей рухи пальцями в повітрі (імітування лоскоту) можуть бути настільки ж веселими та фізично менш нав'язливими.
У дослідженні, проведеному в Каліфорнійському університеті в 1997 році, вчені виявили, що лоскіт не створює такого ж почуття щастя, коли хтось сміється над цікавим жартом.
Були часи, коли лоскіт використовувався як тортури. В династії Хань в Китаї лоскіт якраз так і застосовували, тому що він не залишав слідів, і жертви легко й швидко одужували. А в Японії було спеціальне слово, що означає тортури лоскотом - kusuguri-zeme, що означає "нещадно".
У Середньовіччі теж вдавались до цього методу: голі ступні ніг жертви фіксувалися, і кожен, хто проходив повз, міг полоскотати їх. Ще витонченішою тортурою була така: ступні людини посипали сіллю, яку потім злизували вівці.
Раніше ми писали про те, чи можна батькам цілувати дітей у губи.
А ще розповідали про те, які помилки батьків здатні зіпсувати характер дитини.