Чому не можна будувати військове кладовище на Лисій горі: пояснення експертів

З чого все почалося

Лиса гора в Києві - це місце відьомських шабашів, страт в період політичної революції, не розмінованих снарядів часів Другої світової війни. Крім того, донедавна це територія, яку центральна та місцева влада розглядали для будівництва Національно військового меморіального кладовища.

Громадська організація Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) ще в жовтні 2022 опублікувала петицію на сайті КМДА з проханням заборонити створення військового меморіального кладовища на території урочища "Лиса гора".

Петиція отримала необхідну кількість голосів, проте була відхилена міською владою. У поясненні зазначалося, що будь-які заходи щодо створення кладовища для полеглих військових неможливі без законодавчого врегулювання питань центральними органами виконавчої влади та Верховної Ради.

Лиса гора в Києві (фото: надане біологом Іваном Парнікозою)

Київські екоактивісти мали намір оскаржити в суді рішення Київради про створення військового кладовища на території Лисої гори та вже подали позов до суду.

Однак 20 січня стало відомо, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль просить пошукати інше місце для будівництва комплексу.

"Прошу опрацювати питання щодо зміни місця розташування Національного військового меморіального кладовища",- йдеться в листі опублікованому на сторінці КЕКЦ у Facebook.

Чому Лиса гора - не місце для кладовища

Лиса гора - це об'єкт, що має подвійний статус захисту, адже Лисогірський форт є найбільшою в Європі пам'яткою історії національного значення та місцем розташування Трипільської культури ще задовго до заснування Києва.

Український біолог Іван Парнікоза каже, що ідея створення кладовища на Лисій горі є абсолютно несумісна з правовим статусом території.

"На території об'єкта немає місць, освоєння яких не призвело б до руйнування його природного та історичного комплексів. Сама ідея знищення найбільш унікального природно-культурного об'єкта видається неприйнятною, не має нічого спільного ані з патріотизмом, ані зі здоровим глуздом", - каже експерт.

Вид Лисогірського форту згори у 1943 році (фото: надане Іваном Парнікозою)

Ключове значення цього місця закріпилося в 1870 році, коли тут збудували Дарницький залізничний міст. Для забезпечення охорони мосту було споруджено фортифікаційне укріплення Лисогірський форт. Його задача була індивідуальна - прикривати підходи до Дарницького моста.

Залізничний міст у 1870-ті роки (фото: Вікіпедія)

У часи Другої світової війни в районі Лисої гори йшли бої. Так, у 1941 році Лисогірський форт зіграв ключову роль у забезпеченні прикриття Дарницького залізничного мосту. Форт був панівною висотою над київськими мостами.

"Я вважаю цю місцевість найціннішою територією столиці з природничої точки зору. Немає в Європі іншого форту або фортифікаційної споруди, яка б містила таке біорізноманіття", - пояснює біолог.

За кількістю рідкісних видів Лисій горі справді немає рівних серед об'єктів Києва. Адже тут поширено низку червонокнижних та рідкісних видів рослин, а також угруповань, які охороняються в Європі.

В урочищі "Лиса гора" навіть збереглися окремі групи старовікових дубів віком 100-150 років. Найстаріший серед них - дуб Григорія Кожевникова, вік якого оцінюється у 500 років, а дуб Тотлебена був оголошений пам'яткою природи місцевого значення.

Дуб Тотлебена на Лисій горі (фото: Вікіпедія)

Окрім великої природничої цінності, Лиса гора має й лихе минуле: на ній страчували та заховували учасників революції 1905-1907 років.

Загалом тут було страчено близько 300 осіб, а одним із найвідоміших серед них був Дмитро Богров - вбивця Петра Столипіна, який був знаний своєю аграрною реформою.

Тунель Лисогірського форту, звідки виїжджала карета із засудженими до страти (фото: Вікіпедія)

А втім, найнебезпечнішою причиною недоцільності будівництва кладовища саме тут є замінування гори під час Другої світової війни.

У 2017-2019 роках було проведено часткові роботи з розмінування. Під час обстеження місцевості в урочищі "Лиса гора" рятувальники виявили 119 мін калібру 82 мм часів Другої світової війни. Декількома роками пізніше було знайдено ще 29 артилерійських снарядів.

"Було розміновано лише 118,5 гектарів, а загалом площа Лисої гори 131 гектар. До того ж мінери дали гарантію лише на глибину до метра. Як можна будувати військове меморіальне кладовище на місці, де є вибухонебезпечні предмети?" - висловлюється директор КЕКЦ Володимир Борейко.

Де будувати меморіальне військове кладовище

Столичні екологи, які відстояли захист Лисої гори, запропонували альтернативні місця для поховання військових. Так, за словами Володимира Борейка, було знайдено декілька можливих варіантів для розміщення військового кладовища.

"Одним із найкращих варіантів є ділянка на ВДНГ у районі вулиці Академіка Заболотного. Її площа близько 100 гектарів, і перебуває вона в державній власності", - каже Борейко.

Варто зазначити, що загальна територія комплексу ВДНГ 286,3 гектари, а з них лише третину площі займають будівлі, решта - садові та лісопаркові зони.

Другим серед запропонованих варіантів є територія на 30 гектарів поряд зі Співочим полем поряд з пам'ятником Батьківщина-Мати. Ділянка належить Київзеленбуду.

Активісти пропонують будувати військове кладовище неподалік Співочого поля (фото: igotoworld.com)

На думку Івана Парнікози, це найкращий варіант для будівництва, адже таким чином сформується цілісний меморіальний комплекс присвячений боротьбі за свободу України у війнах. Еколог додає, що територія сучасного Співочого поля не має природоохоронного значення, тож квіткові виставки можна перенести і в інші місця Києва.

"Я вважаю, що не можна ховати наших героїв на якихось пустирях. Вони заслуговують на виразний, гарний, меморіальний комплекс. Де йому бути як не на тому пантеоні?" - розповідає Іван Паркіноза.

Серед інших запропонованих варіантів також є: урочище "Доманя" на півночі Троєщини, поряд з ним урочище "Троїцьке", ділянка біля цвинтаря Берківці, а також територія поряд з Великою кільцевою дорогою на Оболоні біля озера Редькино.