Чому люди вірять фейкам в інтернеті та їх поширюють: вчені зробили несподівану заяву

Дослідники з департаменту економіки, філософії та комп'ютерних наук Північно-східного університету Лондона за допомогою сучасних технологій та аналізу поведінки користувачів у соціальних мережах з'ясували, як же поширюється брехлива інформація в соціальних мережах.

Вчені відзначають, що з появою соціальних мереж кількість неправдивої інформації кратно зросла і навіть для абсурдної теорії можна знайти підтвердження. Люди з різною успішністю справляються із тим, як відрізняти правду від фейку в інтернеті.

Дослідники взяли дані із соціальних мереж та поєднали їх зі штучними даними, створили симуляції спільнот, які обмінюються інформацією. В результаті вийшов інтерактивний проєкт, де кожен охочий може переглянути результати.

Як приклад, вчені надали результати спостереження за однією з симуляцій, що складалася з лікарів. Їхнім завданням було визначити, які ліки з двох найкращі. Спочатку ліки Б були кращими, ніж А, але лікарі в симуляції про це не знали.

Якщо все йде добре, то після кількох випробувань та обміну інформацією лікарі змінюють свої початкові позиції й в результаті приходять до консенсусу, що ліки Б дійсно кращі. Залежить від того, як саме побудована мережа – кожна людина спілкується з кожною або кожна спілкується лише з двома – новина про ліки Б поширюється з різною швидкістю.

Залежно від щільності та розміру мережі лікарів навіть маленька брехня може поширитися на всіх учасників симуляції. Якщо один лікар бреше про ефективність препарату, то через деякий час усі лікарі почнуть розповсюджувати брехливу інформацію.

Також у симуляції знайшли ефект Золлмана - у мережі більшої зв'язності помилкове твердження поширюватиметься швидше та ефективніше. Загалом, результати показали, що люди можуть повірити у фейк не тільки через особисті якості, а й через те, як поширюється інформація між людьми й в яке інформаційне середовище вони занурені.