Українців сколихнула заява народних депутатів про можливе розсилання повісток про військову службу в месенджерах. На фоні цього відразу почали виникати запитання, суперечки та міфи.
Чи можливі повістки в месенджерах на законних підставах, для читачів Styler розповів юрист Димитрій Стріченко.
Народний депутат Федір Веніславський розповів, що у Верховній Раді розглядають можливість "вручення" повісток через месенджери. За його словами, усі технічні можливості на це є, адже до початку війни база мобільних номерів чоловіків призовного віку була майже повністю сформована.
Юрист Димитрій Стріченко каже, що насправді законних на це підстав немає. Ініціатори нововведення відштовхувалися від того, що про судові засідання учасників процесу можна інформувати повідомленням.
"Чинними процесуальними та жодними іншими кодексами не закріплено можливість використання месенджерів для надсилання судами повісток/повідомлень", - пояснює фахівець компанії "Де-юре".
Він також наголошує на тому, що не до кінця зрозуміло, що саме називається месенджером: чи застосунок, чи просто засіб зв'язку. Якщо ж нововведення приймуть, потрібно надіслати повідомлення з проханням використовувати номер телефону, на який буде здійснюватись інформування.
Мобілізація в Україні може здійснюватися через месенджери (фото: Freepik)
Зі слів законотворців, можна зрозуміти наступний алгоритм:
У випадку порушення вимог повістки може бути адміністративна та кримінальна відповідальність. Не варто виключати можливість доповнення Кримінального Кодексу додатковими статтями про відповідальність за несвоєчасне внесення інформації про контактний номер.
Для цього швидше за все, зобов'яжуть повідомляти свій номер телефону через "Дію", ЦНАП або ТЦК та СП. Цей номер надалі має характеризуватись саме як
контактний, а не особистий.
Сучасні засоби обміну повідомленням дозволяють видаляти небажані SMS навіть без їхнього прочитання. Тобто відправник навіть не побачити, чи читали ви його повідомлення насправді. Так само можуть чинити громадяни з повістками.
Експерт каже, що в будь-якому випадку ігнорування такої повістки нестиме відповідні наслідки, і в суді потрібно буде доводити, що факту отримання не було.
До того ж немає доказів, що конкретна особа користувалася саме тим номером, мобільним телефоном або акаунтом, куди надійшла повістка. У цьому питанні варто задуматися про формування бази номерів військовозобов'язаних.
"Не зрозуміло, яким чином відбувалось таке формування. Відповідно до статті 7
ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" номер телефону не входить до персональних даних військовозобов'язаного. Отже, до такого реєстру не був закріплений, чи все-таки нам чогось не повідомляють?" - аналізує юрист.
Для надсилання повісток у месенджерах немає законних підстав (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Кількома днями пізніше Федір Веніславський заявив, що поки надсилання повісток у месенджерах відбуватися не буде.
"Є певні проблеми з врученням повісток у зв'язку з великою кількістю ВПО, тому числі й призовного віку. Вони перебувають не за місцем реєстрації. Ми працюємо над питаннями покращення системи мобілізації", - пояснив нардеп.
Станом на зараз законопроєкту до такої ідеї не розроблено, тому повісток у месенджерах принаймні найближчим часом не буде.
Раніше ми розповідали, що може змінитися під час вручення повісток в Україні.
Читайте також, чому мобілізація в Україні стала більш активною.