Чи врятує штучний інтелект ринок праці чи остаточно потопить його? Відповідь експерта

Зміст

• Як змінилися погляди на штучний інтелект та ринок праці
• Дефляційна природа технологій
• Чи зможе ШІ переламати тенденцію?
• Висновок

Як змінилися погляди на штучний інтелект та ринок праці

У 1983 році Василь Леонтьєв, лауреат Нобелівської премії з економіки, дійшов висновку, що людська праця піде шляхом коня після появи автомобіля - "спочатку зменшиться, а потім буде ліквідована".

Сьогодні нова хвиля песимістичних прогнозів виникла навколо "технологічного безробіття", оскільки ШІ, з його обіцянкою інновацій у бізнесі, вийшов на передній план економічних дебатів.

Стверджується, що ми тепер дрейфуємо до "світу без роботи", де машини виробляють усі речі, а алгоритми надають усі послуги. Непридатні для використання люди не відіграють жодної ролі у цій макроекономічній дистопії.

Загроза з боку автоматизації колись вважалася настільки серйозною, що Білл Гейтс запропонував "податок на роботів" компаніям, які обирають роботів замість людської праці, щоб пом'якшити удар від його впливу на працівників.

Ум2024 році, коли рівень безробіття залишається історично низьким, а реальна заробітна плата зростає, мало хто пам'ятає ідею Гейтса про податок на роботів.

Білл Гейтс вважав, що технології можуть знищувати робочі місця швидше, ніж створюються нові (фото: Getty Images)

Дефляційна природа технологій

Хоча сьогодні це, як і раніше, популярний наратив, провальні прогнози технологічного безробіття не залишилися непоміченими всіма економістами. Більш оптимістичні оцінки стверджують, що ШІ доповнюватиме працівників - можливо, найменш кваліфікованих - а не замінюватиме їх.

Інші стверджують, що замінити працівників важче, ніж здається, тому що робочі місця є сукупністю завдань, і ШІ може бути не в змозі виконувати всі з них без збоїв.

Такі аргументи важливі і ґрунтуються на мікроекономіці праці. Проте макроекономіка пропонує найбільш переконливі аргументи проти масового безробіття перед ШІ.

Що зазвичай не береться до уваги, так це те, що технології є за своєю природою дефляційною силою. Коли вони мають широке вплив, то знижують витрати та ціни, підвищуючи реальні доходи споживачів і попит на нові товари та послуги - і, таким чином, нову зайнятість. Це швидше питання логіки, ніж удачі, таке омолодження ринку праці відбувалося неодноразово.

Можливо найяскравішим прикладом дефляційних переваг технологій є продовольство. Наприкінці 19 століття майже половина всіх жителів США працювала на фермі і витрачала понад 40 відсотків свого доходу на їжу.

За наступні 150 років хвилі інновацій залишили на фермах лише близько 1 відсотка американців. Тим часом, бюджети на продукти харчування впали приблизно до 12 відсотків доходу.

Фермерська та нефермерська зайнятість у США та частка бюджету, витрачена на продукти харчування у довгостроковій перспективі (фото: Boston Consulting Group)

Нижчі ціни забезпечують те, що економісти називають реальним зростанням доходів - споживачі витрачають менше і використовують додатковий простір у своїх бюджетах для збільшення споживання, часто нових, товарів та послуг, що зрештою призводить до нової зайнятості.

Хоча цей процес завжди супроводжувався втратою робочих місць в окремих секторах і, отже, мікроекономічним болем, але він також служив надійним шляхом до нових робочих місць та макроекономічного виграшу.

З огляду на такий досвід невдач, може здатися дивним, що песимісти продовжують вірити в похмурі прогнози про масове безробіття через технології.

Справа в тому, що втрату робочих місць через нові технології зазвичай помітити легше, оскільки вона часто відбувається швидко і в певних місцях. У той же час створення нових робочих місць відбувається поступово і в різних сферах, тому його складніше побачити.

"Коли технології надають широку дію, вони знижують витрати та ціни, збільшуючи реальні доходи споживачів та попит на нові товари та послуги, а отже, і на нові робочі місця", - заявив Філіп Карлссон-Шлезак, експерт та головний економіст Boston Consulting Group.

Філіп Карлссон-Шлезак (фото: BCG Henderson Institute)

Чи зможе штучний інтелект зламати тенденцію?

Якщо ми уважно вивчимо обіцянку ШІ на кожному етапі добре прокладеного шляху - від нових технологій до нових робочих місць, то малоймовірно, що ШІ покладе край історії відродження та адаптації ринку праці.

Скорочення витрат

ШІ, ймовірно, досягне успіху в заміні робочої сили, особливо в послугах, де цифрові технології не змогли зробити це в минулому.

Хоча швидкість і масштаб цього впливу, ймовірно, будуть скромнішими, ніж багато хто очікує сьогодні, поступове і кумулятивно значне скорочення витрат (і зростання продуктивності) є надійною ставкою.

Падіння цін

Коли нові технології дозволяють виробляти товари та послуги дешевше, компанії починають конкурувати між собою, щоби залучити покупців. Через цю конкуренцію ціни зазвичай знижуються.

Ми вже спостерігали такий ефект у виробництві продуктів та інших товарів. Тепер таке ж може статися і у сфері послуг, наприклад коли штучний інтелект почне виконувати багато задач.

Щоб ціни продовжували знижуватися, а вибір товарів та послуг залишався більшим, уряди мають створювати умови для конкуренції між компаніями.

Новий попит

Зростання реального доходу часто стимулює попит на товари та послуги, про які ледь знали, коли почалася нова технологічна хвиля (кілька десятиліть тому ніхто не передбачав би появу маркетологів соціальних мереж).

Цей ефект попиту може бути недостатнім, якщо споживачі відступлять і заощадять свої доходи. Однак надлишок заощаджень, що виникає, здається малоймовірним і прямо суперечить історичним даним.

Нова зайнятість

Що робити, якщо машина чи алгоритм завжди можуть задовольнити новий попит? Здається неймовірно малоймовірним, що люди втратять усю порівняльну перевагу. Здібності ШІ до підвищення ефективності праці настільки ж достовірні, як і до усунення робочої сили.

Але навіть якби слова Леонтьєва виявилися правдивими, і люди пішли б "шляхом коня", це не призвело б до глобальної катастрофи. Навпаки, постійне зниження цін на товари та послуги, що відбувається завдяки новим технологіям, могло створити умови для дуже високого рівня життя для всіх людей.

Висновок

Вплив ШІ спостерігатиметься, відчуватиметься і повідомлятиметься насамперед через мікроекономічну лінзу, яка збільшує порушення та коливання, що відбудуться. Це не слід змішувати з макроекономічною обіцянкою, яка несе у собі ШІ.

Масове технологічне безробіття залишається історично невірною та малоймовірною пропозицією. ШІ справді несе в собі важливі ризики, але повсюдне безробіття не повинно очолювати світовий список проблем.

Набагато вірогіднішим результатом є поступове підвищення продуктивності та добробуту, що переривається мікроекономічним болем будь-якої економічної трансформації. Світ не залишиться без роботи, але він працюватиме інакше.