В інтернеті часто поширюють теорію про те, що насправді паска - це фалічний символ. Згідно із цією теорією, саме тому великодню випічку оздоблюють білою глазур'ю і поряд кладуть писанки і крашанки.
РБК-Україна (проект Styler) розпитало кандидатку історичних наук та етнологиню Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко, чи має ця теорія якісь етнографічні докази.
"Ця теорія звучала ще на початку ХХ століття, але насправді вона не має підтвердження. Аргументом було те, що паска має циліндричну форму і покрита білою глазур'ю - це нагадує фалічний символ. Але форма паски колись була не такою. Це була звичайна кругла хлібина. А коли ще не було здобної дріжджової випічки, то вона була прісною і була схожою на корж чи паляницю", - каже Кривенко.
Також науковиця пояснює, що ще у ХІХ столітті паска була круглою.
"Якщо ви поглянете на старі фото з Карпат, то там вона могла бути навіть квадратною. Вже згодом спосіб приготування паски змінився. Форма стала циліндричною на початку ХХ століття, особливо коли у 20-30 роки з'явились бляшані посудини для випікання", - говорить етнолог.
Кривенко наголошує, що паска аж ніяк не має фалічного значення.
"У пасці закладена семантика родючості - вона впливає на урожай і на плодючість, але тут нема прив'язки до фалічного символу", - каже науковиця.
Вона додає, що паску також пов'язують із померлими предками.
"На Бойківщині, коли паску витягали з печі, то поливали водою і з неї йшла пара. Казали, що душі померлих предків нею харчуються. Деколи брали паску, яку першою пекли, освячували в церкві і саме її клали на могили родичів на проводи. Це був частунок для померлих", - пояснює Кривенко.
Читайте також наше велике інтерв'ю з Анастасією Кривенко про великодні традиції, обряди та забобони.
Раніше ми писали про те, чим відрізнявся традиційний великодній кошик від сучасного.