Чи може "фейкова" усмішка підняти настрій вам і оточуючим: відповідь вчених
Чи може нещира усмішка підняти людині настрій - спірне питання, над яким б'ються вчені щонайменше з часів Чарлза Дарвіна. При цьому результати лабораторних досліджень можуть суттєво відрізнятися від реального життя.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що відомо про гіпотезу мімічного зворотного зв'язку, результати проведених лабораторних досліджень та ймовірність їхнього "втілення" в реальному житті.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Live Science, Psychological Bulletin, Perspectives on Psychological Science, ResearchGate.
Лабораторні дослідження
Гіпотеза мімічного зворотного зв'язку, яка бере свій початок у припущеннях Чарлза Дарвіна та Вільяма Джеймса, полягає в тому, що вираз обличчя людини безпосередньо впливає на її емоційний досвід.
Численні лабораторні дослідження, проведені нашими сучасниками, часто дають схожий результат - навіть удавана усмішка здатна хоч трішки, але підняти настрій.
Дехто з науковців, з огляду на такі результати досліджень, радить частіше усміхатись, навіть коли для того немає вагомих причин.
Доцент кафедри біоповедінкового здоров'я в Пенсільванському університеті Марі Кросс зауважує: коли ви почуваєтесь пригніченими й не маєте часу на типові підбадьорення, усміхніться (навіть "фейково"), щоб "надурити" себе і свій організм.
За її словами, проведені впродовж кількох останніх років дослідження показали, що нещира усмішка у лабораторних умовах може покращувати настрій.
Реальне життя
Чи може удавана усмішка зробити вас щасливішими у реальному житті - питання більш складне. Воно викликає суперечки між різними вченими й досі не має однозначної відповіді.
Науковий співробітник Стенфордського університету, який досліджує емоції, Ніколас Коулз наголошує: "Це схоже на різницю, між усмішкою, викликаною цуценям на фотографії, та посмішкою, коли ви дивитесь на порожню стіну".
"Виявилося, що усмішки можуть не тільки підвищити рівень радості від цуценят, але також можуть зробити вас щасливими в іншому, нейтральному контексті, коли у вас немає реальних причин відчувати себе щасливими", - додає він.
Водночас чи "працює" такий прийом у реальному житті - достеменно невідомо. Це пов'язано передусім з тим, що в реальному житті мозок людини отримує набагато більше даних (інформації), ніж у лабораторії.
"Співпраця" тіла та мозку
Збірна міжнародна група дослідників з різними поглядами щодо гіпотези мімічного зворотного зв'язку отримала назву The Many Smiles Collaboration.
У 2022 році вона оприлюднила результати дослідження, проведеного за участі понад 3800 учасників із 19 країн.
У межах експерименту людям пропонували усміхатися трьома різними способами:
- дивлячись на фотографію усміхненої людини та копіюючи її вираз
- дотримуючись покрокових інструкцій - як саме усміхатися
- тримаючи в роті звичайну ручку
У перших двох випадках щастя людей зростало (за їхніми словами), в третьому - результат виявився нечітким й неоднозначним. Водночас донині невідомо, які саме процеси відбувалися при цьому в мозку.
Деякі експерти вважають, що вираз обличчя - усмішка - запускає певний "нервовий шлях", пов'язаний зі щастям, який "створює повномасштабну тілесну реакцію". Тоді мозок інтерпретує цю реакцію як щастя. На думку Коулза, така ідея є достатньо суперечливою.
Інші вчені припускають, що мозок просто сприймає усмішку як "підказку" - що ви щасливі, або ж удавана усмішка "вмикає зворотній зв'язок" з мозком і тілом, змушуючи людей думати про позитивний досвід (спогади).
За словами Кросс, якщо "обличчя говорить мозку", що ви щасливі, але все інше вказує на протилежне, усмішка нічого в емоціях не зрушить.
"Але я точно не думаю, що вам чимось можуть нашкодити кілька усмішок на день, щоб просто пересвідчитись - чи вплине це на ваш настрій", - підсумувала дослідниця.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про найпростіші способи, що можуть збільшити рівень гормонів щастя.
Читайте також, що в жодному разі не можна їсти після чистки зубів, щоб усмішка була білосніжною.
Цей матеріал призначений для загальноосвітніх цілей і його не слід використовувати для постановки медичних діагнозів чи самолікування. Наша мета - надати читачам точну інформацію про симптоми, причини і методи виявлення захворювань. РБК-Україна не несе відповідальність за будь-які діагнози, які можуть бути поставлені читачами на основі матеріалів з цього ресурсу. Ми рекомендуємо не займатися самолікуванням, і у разі будь-яких занепокоєнь стосовно здоров'я звернутися до лікаря.