У Черкасах під час археологічних розкопок на території Верхнього міста в межах "литовського" замку на Дзеленьгорі знайшли середньовічну продуктову комору, а також артефакти, вік яких оцінюють ІІІ ст. до н.е. - І ст. н.е.
Про це повідомляє Інститут археології НАН України.
Археологи відновили розкопки у середмісті Черкас. Два роки тому вчені працювали на ділянці за адресою: вул. Байди-Вишневецького, 2 (у дворі "Будинку Кринського"), а тепер розпочали дослідження на сусідній ділянці на Старособорному узвозі, 11/3.
Експерти виявили археологічні матеріали різних епох. Найдавніші з них належать до зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. - І ст. н. е.). Більшість артефактів пов'язані з ранньою історією Черкас. Адже розкопки проводять на місці, де був розташований міський замок кінця XIV - поч. XVII ст.
Цікавим археологічним об’єктом, на який вдалося натрапити вченим, є продуктова комора, або шпихлір-арсенал. Її розміри становлять 4,5 х 5,5 м. Споруда напівземлянкового типу і безпосередньо пов’язана із Черкаським замком.
Вчені поки розчистили верхню частину комори і знайшли обгорілі рештки дерев’яної конструкції - дощате облицювання стін, стовпи, дошки й балки просілого перекриття. Також виявили залишки згорілої дерев’яної діжі, але вона дуже пошкоджена.
Зазначимо, що знахідка зазнала пошкоджень через колишнього власника ділянки. 5 років він тому без відповідної археологічної експертизи спорудив на цьому місці житловий будинок. Але згодом його змусили розібрати.
Однак це будівництво завдало невідновної шкоди коморі - вона прохромлена залізобетонними палями й "перерізана" мурованим підвалом.
Черкаський замок збудували у XVI ст. Це була частина оборонної смуги укріплень Київського князівства з півдня. Фортеця захищала українські землі від нападів кримських татар.
Історики стверджують, що замок був типово українським - з дерева, глини й соломи. За весь час свого існування його двічі перебудовували. У замку були 4 соснові вежі, а на них - гармати.
Також у замку були комори, конюшня, сараї, будинок для старости, світлиці для гостей, чорна хата для замкової челяді, дві пивні, в'язниця і церква.
Під час повстання у травні 1768 року Черкаський замок спалили гайдамацькі загони отамана Максима Залізняка.
Раніше ми писали про те, що на Хортиці знайшли нові артефакти різної давності.
Читайте також про те, що під Рівним розкопали рідкісні поховання.